...
Головна » Історія України » Лекція №5 - Україна під владою Речі Посполитої

Україна під владою Речі Посполитої.

План:

1. Спустошення українських земель Кримським ханством.

2.  Виникнення козацтва.

3.  Виникнення Запорізької Січі. Діяльність Дмитра Вишневецького.

4.  Реєстрове козацтво.

5. Соціально-економічний розвиток укр. земель у XV - 1 пол. XVII от

6.  Берестейська унія.

7. Козацькі повстання в кінці XVI на поч. XVII ст.

8. Діяльність Сагайдачного

 

Спустошення українських земель Кримським ханством.

У 1449р. татари, що кочували в Криму і півд. українських степах відокремились від Золотої Орди і утворили окрему державу - Кримське ханство. першим ханом цієї держави був - Хаджи-Герей.

Спочатку кримське ханство хотіло заключити союз з Литвою, але Литва не оцінила таку можливість. А в цей час турки закінчили завойовувати Візантію (Н53р.).   Утворилась   могутня  турецьк-а  держава.   Турецький   флот  з'явився   в Чорному морі, турки захопили італійські колонії в Криму, а також побудували фортеці в гирлах рік Дону, Дніпра, півд. Бугу, Дністра. І новий кримський хан Менглі-Герей визнав себе васалом турецького султану. В Туреччині  існували елементи рабства. Татари, спираючись на підтримку Туреччини, починаючи з 1460р. починають робити набіги на Литовське князівство ( і на Україну), потім і на Московське князівство, і на Польщу. Татари палили міста і села, вбивали людей, забирали  худобу  і  майно,  нищили  церкви  і забирали  в  полон  людей. Бувало, що за  один раз татари забирали до 30-ти тис. людей. Полонених називали ясир. Якщо,  полонених  не  викуповували  родичі, то їх продавали  в  рабство: чоловіків на галери, дівчат - в гареми, а дітей хлопчиків продавали в Туреччину і вирощували їх як воїнів - яничар. Татари спустошили Подніпров'я до Києва і Поділля. Спустошення було гірше ніж за Батия. Населення там повністю зникло, вбереглися тільки окремі замки. Особливо спустошливим був набіг 1482р. Під час цього набігу татари спалили і пограбували Київ.

Виникнення козацтва.

На спустошених татарами землях розвелася величезна кількість диких тварин: диких коней (тарпани),тури, лосі, косулі, дикі кабани, лисиці, вовки, велика кількість птахів: лебедів, журавлів, диких гусей, у річках розвелося багато риби  і раків, в лісах і в степах багато диких бджіл. Один іноземець, який на поч XVI відвідав Україну, так описував українські багатства:

«Трава там така висока, що коли в ній пасуться воли, то їх не видно. Якщо кинути в полі плуг, то за 3 дні він заросте травою і його не знайдеш. Риби в річках стільки, що коли кинути спис, то він стримітиме в воді. Дикі бджоли наносять повну яму меду, і якщо йме помітити, то можна провалитися..

Це звичайне було перебільшення, але Українська земля і справді дуже багата.

І ось на ці багаті дичиною землі, починаючи з 1480-х років,починають відправлятися з Волині, з Галичини і з інших територій здобичники. Вони відправляються туди рано навесні і полювали на тварин, птахів, заготовляли шкіри, коптили м'ясо, ловили рибу, збирали мед, заготовляли сіль. Вони нападали на татарських чабанів, відбивали у них овець, нападали на татар і турецьких кунціві грабували їх, грабували послів, які їхали в Крим, а пізно восени вони поверталися по своїх селах з усім добром, яке заготовили.

Вдома панські управителі відбирали у них кращу частину на користь хана. Це викликає незадоволення здобичників, промисловців і тому частина їх починає залишатися на зиму на цих спустошених землях. Спочатку їх було не багато, багато їх гинуло від морозів, від татар, від хижих звірів і хвороб.. І ось цих промисловців татари стали називати ^козаками. Слово "козак" тюркомовного походження,Козаками ще в ХІVст. татари називали своїх людей, які жили за рахунок війни. Отже слово "козак" спочатку мало образливе значення, і означало спочатку розбійник, гультяй, розбишака. Вважається, що датою виникнення козацтва є 1490 р. Саме під цим роком вперше в документах згадуються козаки в Подніпров’ї. На поч. ХVІ ст. коли козаки проявили себе в боротьбі з татарами, слово "козак" набуває позитивного значення. З XVI козак означає смілива, мужня людина, захисник слабих, ображених, Вітчизни.

Виникнення Запорізької Січі. Діяльність Дм. Вишневецького.

Козакуванням займалися не тільки прості люди, але й шляхтичі і навіть князі. Однак князям не погрібні були шкіри і таке інше, вони відшліфовували військове мистецтво в сутичках з татарами. І ці князі побачили майстерність козаків, зрозуміли їх значення в боротьбі проти татарських набігів.

У 1520 -х р.р. деякі старости (Дашкевич) пропонували литовському урядові побудувати систему укріплень, основа яких складалася б з козаків. Однак у литовського уряду не знайшлося на це грошей.

Серед інших козакуванням займався і Дмитро Вишневецький (князь). Він зробив те, що не зумів зробити  литовський уряд.

Близько 1552р. Д.Вишневецький на острові Мала Хортиця побудував замок, основа якого складалася з козаків. Цей замок дістав назву Запорізька Січ. Ця Січ проіснувала до 1558р. За козацькі походи на Крим кримський хан зібрав військо. закликав турецькі галери і молдавське військо , і разом з другої спроби в кінці кінців здобули Січ і зруйнували її тому, що у козаків закінчилися порох і продовольство. 1 козаки залишили Січ і відступили до Черкас. Вишневецький ще організував походи на Крим , потім втрутився в молдовські справи. Там його молдавани зрадили, схопили і відправили до Стамбулу. В Стамбулі Вишневенького у 1563р. стратили.

Слави про діла Д.  Вишневецького дійшла до нашого часу у пісні  "Про Байду" Байда - це і був Дмитро Вишневецький.

Реєстрове  козацтво.

Козаки вели активну боротьбу проти татарських набігів. Вони відбивали у татар награбоване добро, а також ясир (татари продавали рабів у Кафі). Крім того, кішки робили набіги на татарські кочовища. І під натиском козаків татари поступово звільняють українські степи і відходять поблище до Криму і до морів.

Ці козацькі набіги дратували татар і турок. Якщо в 1 пол. XVI ст. татари здійснювали набіги без усяких пояснень, то з сер. ХVІ ст. татари стали пояснювали свої набіги помстою за козацькі походи, а Туреччина, яка тоді була наймогутнішою державою в світі грозила Польщі війною, якщо вона не приборкає: козаків

І ось польський уряд, якому козаки також були "як більмо на оці", під тиском Туреччини починає проводити по відношенню до козаків політику "батога" і "пряника". Польський уряд наказував своїм пограничним старостам, щоб вони не пропускали на Запоріжжя продовольство, а тих козаків, які їдуть з Запоріжжя і у них буде помічене татарське майно хапати і карати. Однак старости розуміли, що татари в любому випадку чинитимуть набіги, а без козаків боротися з татарськими набігами важче, тому старости дивилися крізь пальці на козаків.

Польський уряд, щоб поставити козаків під свій контроль, закликав їх вийти з Запоріжжя і оголосив, що він візьме козаків на королівську службу, і що козакам король буде  платити  гроші  за службу. Крім  того,  козаків буде  звільнено  від податків. Список, в якому були записані козаки, які служили у короля називався "реєстр". Тому козаки, стали називатися реєстровими.

Перший реєстр був складений у 1572р. і до реєстру було занесенні 300 козаків. Більша частина козаків залишилась поза реєстром.

Вдруге реєстр було укладено у 1578р. і до реєстру було занесені 600 козаків. Третій також - 600 козаків. Четвертий - в 1590р. занесені 1000 козаків.

Король Стефан Баторіп передав козакам місто Трахтимірів і там козаки побудували арсенал, монастир і при ньому шпиталь, який одночасно виконував функцію будинку для старих козаків. Стефан Баторій встановивши для козаків привілеї :

♦   для козаків повинен був призначатися окремий начальник, але козаки його начальником не визнавали, а самі по собі обирали начальство;

♦   свого начальника вони називали - гетьман,

♦   козаки також обирали обозного, осавула, суддю, сотників, полкогшиків;

♦   він також встановив, що козаки підлягають окремим судам.

Козаки це тлумачили на свою користь. Вони заявляли, що вони не підлягають ніяким судам, крім своїх козацьких.

У польського уряду завжди не вистачало грошей. Тому він не платив козакам, а козаки вважали себе вільними по відношенню до короля. Реєстрові козаки змішувались з нереєстровими і продовжували робити походи на татарські кочовища і міста

Соціально-економічний розвиток українських земель у XV - 1 пол.XVII ст.

У XIV ст. польська і литовська шляхта господарства не вела, тому вся земля знаходилась в руках у селян. Селяни платили чінш (оброк): зерном, худобою, птицею, полотном, сіном, дровами, трохи грішми. Панщина була не велика всього 14 днів на рік від сім'ї. Вони ремонтували мости, будували замки і ремонтували, будували господарські будівлі, ткали полотно, робили управи.

З XIV ст. в зах. Європі починає розвиватися капіталізм. Починає формуватися європейський ринок і в ринкові відносини з XV ст. починають втягуватись Литва Польща, і Україна. Товари перевозились на водах і кораблях. Кораблі були дерев'яні і ось для будівництва кораблів європейські країни (Нідерланди, Англія) починають закуповувати у Польщі і України ліси. Для заготівлі й вивезення лісу потрібні були робочі руки. Тому у Польщі і в Україні зростає панщина. Панщина стає у 1 пол. ХУст. один день на тиждень (52 дня в рік), Відходи від заготівлі лісу спалювались і дерев'яний попіл (потаж) також вивозився у Європу. Там його використовували:

- як добриво;

- для виготовлення пороха

- для відбілювання полотна.

В Європі зростають міста, зростає необхідність в продуктах, ціни на продукти ростуть, із Польщі і України починають вивозити м'ясо в живій вазі і хліб .

В кінці ХVст. панщина становила вже 2 дні на тиждень. В зв'язку з ростом цін на хліб шляхта була зацікавлена в тім,  щоб вирощувати хліб. І тому з поч. ХVІ ст. шляхта починає заводити власну ріллю, а для цього у селян відбирає у селян частину землі. До ХVІ ст. селянські наділи були біля 22 га землі. Це називалось волока, а в серед. ХVІ ст .у  селян було по 11 га, по 6 га. Шляхетську ріллю треба було  обробляти. Тому до серед ХVІ ст.  панщина збільшується  до  3-х днів  на тиждень і селян повністю закріпачили. Селяни протестували проти панщини і кріпацтва. Коли вбивали шляхтичів, вбивали управителів, палили маєтки, а то іноді цілими селами залишали насиджені міста і йшли на Поділля і в Подніпров'я, на спустошені землі. Тут були близько татари, і в 2 пол. XVI ст. відбувається швидке заселення Поділля і Подніпров'я. Селяни тут обживалися 5-10 років і раптом виявлялося, що ця земля на якій вони сидять належить шляхті, тому, що король почав роздавати землі на Поділлі і в Подніпров'ї шляхті. Селяни знов залишали    насиджені    землі    і    переселялися    на    Лівобережжя,    йшли    на Слобожанщину, а частина подавалася в козаки. Так   в    ХVІ-ХУІІст.    заселяється   Подніпров'я,   Лівобережжя   і   зростає чисельність козацтва.

Берестейсько-церковна  Унія.

Щоб поневолити український народ і позбивити його національної пам'яті, польський король і шляхта вирішили використати католицьку церкву. Українці були  православними, а поляки - католиками. І король, і шляхта вирішили покатоличити український народ. А для цього вирішили об'єднати українську церкву  католицькою, тобто здійснити церковну унію. Серед українців знайшлися прибічники унії, вони вважали, що якщо  вони визнають владу папи, і об'єднаються з католицькою, то православних зрівняють в правах з католиками. Дадуть їм місця у сеймі, так думали єпископи, архімандрити, купці думали, що їм дозволять засідати в магістратах і бути бургомістрами або війтами. Але більшість українського населення, дрібна шляхта, ремісники, купці, прості священики, селяни, козаки були проти унії.

У грудні 1595р. два єпископи таємно поїхали в Рим і там 24 грудня 1595р. підписали з римським папою Берестейську церковну унію. Ця унія передбачала слідкуюче:

♦   українська  православна церква визнавала владу римського папи, визнавала католицькі    догмати   (догмат    -    це   положення   релігійного    вчення,   яке сприймається не розумом, а вірою);

♦   а римський папа погодився на збереження православних обрядів.

♦   що до зрівняння в правах православних з католиками, римський папа сказав, що це справа короля, а не папи.

Для затвердження унії в Україні повинен був бути скликаний собор. Коли в Україні дізнались про церковну унію, то звістка викликала обурення. У жовтні 1596 р. у Бересті зібрався собор української церкви і на цей собор з'їхалися як прихильники так і противники унії. Причому противників було більше. Противники і прихильники не захотіли разом засідати, тому в Бересті фактично зібралося 2 собори. Вони взаємно прокляли один одного. Один схвалив унію, а інший засудив. Король затвердив, рішення собору прихильників і після цього собору проти православних посилилися гоніння. Ця церква стала називатися  грено-католицькою або уніатською. У православних відбирали парафії, монастирі і призначали туди уніатів. Православним забороняли здійснювати поховання за православним обрядом. Коли помирав православний єпископ, то король забороняв на його місце призначати нового. І на 1620р. на всю Україну і Білорусію залишився один православний єпископ.

Козацькі  повстання в кінці ХVI на поч. XVII ст.

На   поч.   90-х   р.р.   козацтво   настільки   зросло,   що   виступило   проти шляхетської держави.

Повстання Криштофа Косинського (1592-1593р.р.)

У і 1592-1593р.р. відбулося повстання Криштофа Косинського. Косинський  був за походженням шляхтич, козакував, був обраний гетьманом реєстрових козаків і за королівську службу одержав маєток на річці Рось. А один із козаків Острозьких цей маєток у нього відібрав, тоді Косинський почав громити маєтки Острозьких в Подніпров'ї. Але до Косинського почали приєднуватися селяни і ремісники і вони громили маєтки не тільки Острозьких, а й всіх шляхтичів підряд, знищуючи документи на право володіння маєтками.  Потім Косинський пішов на Волинь, де знаходились володіння Острозьких. Острозькі зібрали сили і в 1593р. біля селища  П’ятка розгромили Косинського. Косинський пообіцяв більше не чіпати маєтки Острозьких, віддав артилерію і пішов у Подніпров'я. Там Косинський почав боротьбу з Вишневецьким. Вишневецький влаштував засідку і і Колимський загинув навесні 1594р. Ще одна деталь. Військами Острозьких командував    Наливайко.    Таким    чином    Наливайко    придушував    повстання Косинського.

Повстання Наливайка (1595-1596р.р.)

У 1594-1595р.р. козаки на запрошення австрійського імператора брали участь у війні проти Туреччини. Австрія заплатила козакам гроші. Там було кілька загонів козаків. Одним загоном козаків командував Наливайко. Завдяки козакам війна швидко скінчилась, воювали в Молдавії. А Наливайко з Молдавією, через Поділля пішов на Волинь. Це була осінь 1595р. по дорозі Наливайко громив маєтки шляхти, брав викуп з шляхти, з міст. Це був  час,   коли   польський   уряд  почав  заводити  церковну  унію.   Наливайко втрутився в церковні справи. Він почав підтримувати противників унії і громити прихильників. Цього польський уряд стерпіти не міг і послав проти Наливайка війська на чолі з Жолкевським. Наливайко відступив з Білорусією в Подніпров'я, з'єднався з іншими загонами козаків і з сім'ями почали відступати до московського кордону. Однак поляки оточили Наливайка в травні 1596р. біля р. Солуниця. Наливайко   побудував  добрий  табір  і  вів успішну  оборону.   І  Жолкевський пересварив    козаків.    Він    нагадав,   що   Наливайко   громив    Косинського    і сказав: "Видайте   нам   Наливайка  з   друзями  віддайте   артилерію   і  ми   вас відпустимо". І козаки в червні Наливайка віддали полякам. А після цього поляки накинулися на козаків і почали їх рубати і земля була вкрита козацькими трупами. Однак у Жолкевського не вистачило сил, щоб знищити козацтво. Польський сейм оголосив козаків зрадниками і позбавив їх привілеїв, а Наливайка у Варшаві після катувань четвертували у 1597р.

Діяльність Сагайдачного

Сагайдачний підняв дух і роль козацтва. У 1599-1602р.р. гетьманом був Самійло Кішка. Він добився від короля, що сейм зняв звинувачення козаків у зраді, і повернув козакам привілеї.

З 1604 по 1612 рр. Польща зайнята була втручанням у московські справи і поставила на московський престол 2 самозванця. Саме в ці смутні роки на першій ролі серед керівників козацтва виходить Петро Сагайдачний (1550-1622р.р.) Роки гетьманства Сагайдачного 1616 -1622 рр. з перервою 1619 -1621 р.р.

Справжнє його прізвище Конашевич, а Сагайдачний - козацьке прозвище. Прозвали його так за те, що він ніколи не розставався з сагайдаком (це чехол, в якому носили лук і стріли). Сагайдачний походив з шляхетської сім'ї. Маєток їх був на Львівщині, село Кульчиці. Закінчив Острозьку академію, а потім подався в козаки. Козаки на поч. XVII ст. побудували великий флот, козацькі судна називались "чайки". Вони були довжиною 20м, шириною 4-5м, низько сиділи над водою. На чайку сідало 50-70 козаків і було від 4 до 6 гармат.. Чайка могла пливти швидко. І ось цим флотом козаки виходили в Чорне море і нападали на турецькі міста. У 1614р. козаки перепливли Чорне море і розгромили м. Синоп. У 1615 р. спалили передмістя Стамбулу. У 1616р. Сагайдачний захопив у Криму Кафу і звільнив 3,5 тис. невільників.

 Сагайдачний провів у козацькому війську реформи. Він перетворив недисципліноване козацьке військо у дисципліноване і регулярне. Для цього він не жалів козацької крові, тобто часто карав козаків на смерть. Вважають, що саме Сагайдачний ввів заборону в військо вживати спиртне під час походів. Тих, хто порушував заборону він наказував кидати за борт.

 Сагайдачний розумів силу польської держави, тому він намагався не доводити справу до війни з Польщею. Він завжди погоджувався з вимогами  польського уряду, але майже ніколи не виконував ці вимоги. Туреччина за козацькі набіги грозила війною Польщі. У 1619р. на вимогу Польщі Сагайдачний спалив частину чайок. За це козаки його скинули з гетьманства. Тоді Сагайдачний зайнявся релігійними справами. На Україні залишався один православний єпископ. І ось коли в 1620р. у Києві проїздом перебував Ієрусалимський патріарх, то Сагайдачний умовив його висвятити для української церкви митрополита (Іов Борецький), архієпископа (Мелетія Смотрицького) і 2-ох єпископів. Разом це називалось ієрархи. Висвячення відбувалося таємно вночі, призначених дверях і вікнах, хор співав в впівголоса, але цих ієрархів повинен був затвердити король, а король не затверджував.

У 1620р. турки почали війну проти Польщі і розгромили польські війська під Цесорою. 1 польський гетьман загинув.

У 1621р. Туреччина готувала новий ще більший похід проти Польщі. Цей раз поляки почали просити козаків також прийти на війну, але сагайдачний і митрополит умовили козаків не йти в похід, поки король не затвердить ієрархів. І Сагайдачний поїхав до короля вести переговори, а гетьман Бородавка повів козаків на війну. Козаки пішли в похід, король пообіцяв, що після війни затвердить. Сагайдачний поїхав до війська і по дорозі його татари поранили отруєною стрілою. Сагайдачний звинуватив Бородавку, що той не вірно вів військо. Бородавку скинули з гетьманства і відрубали голову. Війська турецькі, польські і козацькі зійшлися під Хотином. У турок разом з татарами було 300 тис; у поляків приблизно 40 тис. і козаків 40 тис. Козаки стояли окремим табором, бої йшли більше місяця. Завдяки вдалим діям Сагайдачного султан ледве не потрапив в полон. Турки програли війну, почали переговори, але програли війну і козаки. Польща зобов'язалася не допускати козацьких військ на Туреччину. Після війни король не заплатив козакам і відмовився затвердити ієрархію. Сагайдачному король щедро заплатив. Після війни Сагайдачний довго хворів і помер від рани у квітні 1622р.

Помираючи,   Сагайдачний   заповів   більшу   частину   своїх   багатств   на утримання Львівської і Київської братських шкіл.

   Повстання 20 - 30 -х років.

Після смерті Сагайдачного новим гетьманам на деякий час вдавалося утримувати козаків від війни з Польщею.

У 1625р. війна спалахнула. Козаками командував Жмайло. Відбулося кілька безрезультатних битв і була підписана Куруківська угода, яка передбачала збільшення козацького реєстру до б тис. А що таке 6 тис, коли під Хотином козаків було 40 тис? Тому козаки залишились не задоволені угодою.                                                          

У   1630р.   спалахнула  нова  війна.   Козаками   командував   Тарас   Трясило

Козаки розбили поляків біля Переяслава і був підписний новий договір, за яким

реєстр збільшувався до 8 тис. Ці умови козаків також не влаштовували.

У 1637 - 38рр. спалахнула ще одна війна. У цій війні козаками по черзі

командували Павлюк, Остряниця, Скидач і Гуня. Козаки цю війну програли.

хоча Гуня врятував козаків від розгрому, але козакам в 1638р. довелося підписати

нові умови (ординації). Вони передбачали:

>  реєстр скорочувався до 6 тис;

>   вдруге козаки втратили право обирати гетьмана, полковників, осавула, а могли обирати тільки сотників;

>   гетьмана і полковників призначав польський уряд з шляхти;

>   на Запоріжжі біля Січі поляки збудували замок, в якому розташовувалась польська залога для нагляду за Січчю;

>   ремісникам, міщанам заборонялося видавати своїх дочок заміж за козаків. Після підписання цих ординацій в Україні встановився на деякий час мир і

шляхта посилила соціальний, релігійний і національний гніт українського народу.