...
Головна » Історія України » Лекція №6 - Визвольна війна українського народу

Визвольна війна українського народу

План:

1.  Причини і характер війни.

2.  Воєнні дії в 1648- 1653р.р.

3. Формування української держави.

4. Березневі статті.

5.  Політичне становище України в 1654-1657р.р.

І. Причини і характер війни.

Мир Польщі несподівано був перерваний в 1648р. Почалася Визвольна війна українського народу, яка до самої основи струснула Польщу і від цієї війни Польща вже не могла оговтатися. Причиною війни був соціальний, національний і релігійний гніт українського народу з боку Польщі. Цю війну можна розглядати як національно-визвольну революцію.

Керівником українського народу у цій війні став Зіновій Богдан Хмельницький. Походив він з шляхетської сім'ї, козакував. Батько його був управителем у Жолкевських. Б.Хмельницький був у козаків спочатку писарем, а потім сотником. Від батька він успадкував хутір Суботів біля Чигирина. Хмельницький мав вищу освіту. Він закінчив Єзуїтську колегію у м. Ярославі. Потім 2 роки бур у турецькому полоні. Добре знав польську, латинську, татарську і турецьку мови. Роки життя Хмельницького 1595-1657р.р. Так Хмельницький і помер би невідомим сотником, якби не випадок".

У 1646р. Чигиринський староста Чаплинський зробив наїзд на хутір Суботів, спалив його і забрав дружину Хмельницького в полон. Хмельницький почав добиватися в польських судах покарання Чаплинського, але польська влада замість того, щоб покарати Чаплинського кинула у в'язницю Хмельницького. З в'язниці Хмельницького звільнив один полковник і Хмельницький у грудні 1647р. на Запоріжжя. Там Хмельницький виступив перед козаками. Він нагадав козакам про польські кривди і закликав їх до боротьби з поляками. Козаки обрали його гетьманом і Хмельницький почав готуватися до війни. На Україну пішли кобзарі. А сам Хмельницький в 1648р. поїхав у Крим вести переговори про допомогу хана. Хан якраз був сердитий на Польщу і погодився допомогти. Сам хан в похід не пішов, а послав загін на чолі з Перекопським Мурзою - Туган -Беєм. Загін був до 6 тис. Однак  хан залишив заручником   у себе   старшого сина Хмельницького – Тимоша.

II. Воєнні дії у 1648 - 1653 рр.

До польських властен дійшла звістка, що Хмельницький на Запоріжжі готує війну, тому польські гетьмани Потоцький і Калиновський вирішили задушитиповстання в зародку. Гетьмани з військом рушили на Запоріжжя, попереду йшов авангард на чолі з сином Калиновського. Хмельницький рушив на зустріч. Спочатку на бік перейшли реєстрові козаки, а потім Хмельницький оточив загін Калиновського па березі річки Жовті води у Княжій балці і 16 травня 1648р. знищив цей загін. Калиновський загинув, втік один поранений воїн, а полонених Хмельницький віддав татарам. З під Жовтих вод Хмельницький рушив на зустріч основним польським військам і 16 травня 1648р. під Корсунем Хмельницький оточив і знищив основні польські сили в полон потрапила майже вся польська армія з обома гетьманами. Гетьманів Хмельницький віддав татарам. Після цієї битви Хмельницький підійшов до Білої Церкви і зупинився там. З під Білої Церкви Хмельницький написав листа польському королю і став чекати відповіді. Так, чекаючи відповіді, Хмельницький простояв 3 місяці все літо, коли можна воювати. В листі Хмельницький вибачався перед королем, що підняв шаблю і висловлював готовність заключити мир. Така поведінка Хмельницького пояснювалась тим, що на першому етапі війни Хмельницький виступав як вождь козаків, а не народу. Хмельницький захищав інтереси козацтва і права церкви.

Відповіді не було тому, що король помер, а Хмельницький цього не знав і гаяв час. Перед Хмельницьким лежала Польща, яку він міг пройти вздовж і впоперек, у якої не було війська, гетьмана і короля. Хмельницький втратив час. Тим часом зібрався сейм і сейм з одного боку послав послів до Хмельницького, а з іншого сейм зібрав шляхетське військо, призначив 3 -х начальників, командирів Острог, Заславський і Конеиь-Польський. Хмельницький рушив на зустріч і на Волині вже восени 1648р. він розбив це військо.  Після цього він рушив в Галичину, взяв викуп з Львова, а потім пішов на захід. Хмельницький тягнув час, даючи можливість Польщі обрати короля. На кінець обрали короля і піп пропонував Хмельницькому перемир'я, а потім мир. Поляки зобов'язувались не переходити р. Случ і 16 грудня 1648р. Хмельницький з військом повертається в Подніпров'я, в'їжджає в Київ. Біля Києва його вийшли зустрічати митрополит, викладачі і студенти академії, члени братства і прості селяни. На цьому закінчився 1-й етап війни.

Перебуваючи в Києві, Хмельницький мав розмови з Ієрусалимським патріархом, з Київським духівництвом, з викладачами академії і в кінці кінців зрозумів яких великих успіхів він добився. В поглядах Хмельницького відбувається зміна. З вождя козаків він перетворюється у вождя народу і коли до нього приїхали польські комісари, то він їм сказав таке: ... "Народу в обіду не дам. то моя права рука, проти турка і татарина шаблю не підніму, досить і дома ворогів маю, ляхів і духів зажену за Віслу, а будуть брикатися і там дістану" Переговори були зірвані з Польщею, але поляки були не дуже на них налаштовані.

Навесні 1649р. поляки порушили перемир'я і перейшли р. Случ і почали палити міста і села, і вбивати людей. Хмельницький запросив хана і разом з татарами рушив на зустріч. Розбив поляків і поляки заховались у Зборівському замку. Замок повинен був впасти. На допомогу поспішав король з основними силами. Хмельницький непомітно підійшов до війська короля, відбив обоз і оточив військо. У червні 1649 почалася битва під Зборовим. Справа йшла до того, що король з усім військом повинен був потрапити в полон. Поляки програвали, тоді король почав таємні переговори з ханом і переконав хана, що Йому не потрібна сильна Україна, і тоді хан почав вимагати від Хмельницького заключити мир з королем. Хмельницького нічого не залишалося, як почати переговори і там же під зборовим був підписаний так званий Зборівський трактат . Цей трактат не задовольняв ні Хмельницького, ні поляків. Хмельницький воював уже за незалежність, а по договору Україна залишалась у складі Польщі, але під владу Хмельницького переходило 3 воєводства: Чернігівське,Київське і Брацлавське. На цій території поляки не мали права тримати війська. Посади обіймали тільки православні. Унія повинна була бути ліквідована. Митрополит повинен був одержати місце в сенаті, козацьке військо встановлювалось в 40 тис, шляхта поверталась в свої маєтки, а селяни до шляхти, однак шляхта не мала права карати учасників повстання. Цей мир був заключний у 1649р. під Зборовим. 

III. Формування української держави.

І Хмельницький і Польща розглядали Зборівський мир як тимчасовий. Однак першими порушили перемир'я все-таки поляки.

Вони по-перше; покарали учасників повстання, а по-друге: у 1651р. польські війська перейшли р. Случ і вторглись на Волинь. Хмельницький знов таки з ханом рушив на зустріч і у червні 1651р. біля селища Берестечка відбулася битва. Під час цієї битви хап зрадив і залишив поле бою. Він також захопив в полон Хмельницького і протримав більше місяця. Військо залишилось без гетьмана, було деморалізоване і оточене. Командування прийняв Богун і він вивів козацькі війська з оточення. Однак козаки втратили артилерію і обоз. Поляки захопили Київ. Коли хан відпустив Хмельницького, то він побудував біля Білої Церкви табір і зупинив поляків. Там же під Білою Церквою почалися переговори і у вересні 1651 р. під Білою Церквою був  підписаний  новий Білоцерківський трактат. Умови його для Хмельницького були тяжкі:

♦   під владою гетьмана зберігалось тільки одне Київське воєводство:

♦   реєстр скорочувався до 20 тис:

♦   шляхта знов мала право повернутися у маєтки;

♦   селяни повинні буди повернутися до шляхти:

♦   про унію і про місце в сенаті взагалі нічого не говорилося.

Вже 1652р. Хмельницький відплатив полякам за Берестечко. Він розбив їх під Батогом, причому загинув і польський гетьман Калиновський. У 1653р Хмельницький зійшовся з поляками під Жванцем, Ніхто не наважувався почати бій. В кінці кінців хан знову зрадив і примусив Хмельницького і поляків відновити умови Зборівського договору.

IV. Березневі статті.

Па самому початку війни Хмельницький звернувся по допомогу до московського царя. І потім Хмельницький ще кілька разів звертався до царя. Москва надавала Хмельницькому економічну допомогу хлібом коли був неврожай, а також тим. що торгувала з Україною. Однак воєнної допомоги не надавала. Москва і рада була б приєднати, Україну, але: по-перше, Москва боялася Польщі, а по-Друге, з точки зору царя Хмельницький був бунтарем проти законного монарха. І тому цар спостерігай чим діло закінчиться. Коли переконався, що у Хмельницького велика сила, тоді у жовтні 1653р. московський-собор (щось на зразок парламенту) прийняв рішення, що царю належить прийняти козаків піл свою високу руку. 1 в січні 1654р. в Україну прибуло московське посольство. 8 січня 1654р. у Переяславі Хмельницький скликав козацьку раду і рада висловилась за те, щоб визнати владу московського царя. Московські посли зажадали, щоб Хмельницький зі старшиною і військом присягнули на вірність цареві, але і Хмельницький зажадав, щоб і посли від імені царя присягнули. І тут договір ледве не зірвався. Посли заявили, що цар самодержець, а тому підданим не присягає. Полагодили тим, що посли пообіцяли, що цар скріпить права українського народу особливою грамотою. Остаточний текст договору між Москвою і Україною був розроблений і підписаний у Москві у березні 1654р. і одержав назву Березневі статті. Цей договір передбачав слідкуюче:

>   Україна визнавала протекторат московського царя;

 Україна зберігала право обирати гетьмана вільно і тільки повідомляти про це царя;

>   в Україні зберігались всі закони;

>   Україна мала скарбницю і податки з України залишалися в Україні:

>   Україна могла вести переговори з іншими державами і повідомляти про це царя тільки в тих випадках, коли ці переговори могли зашкодити царю;

>   Україна мала право мати 60 тис. реєстру;

>   Цар зобов'язувався допомогти Україні і не повинен був заключати мир без згоди України;

>   московські війська розташовувались під Києвом.

Це був дуже вигідний договір, якби його виконала Москва. Україна фактично залишалась незалежною державою. Однак Москва цей договір від самого початку не виконувала.

V. Політичне становище України в 1654 - 1657р.р.

Становище України після заключення союзу з Москвою погіршилось. По-перше, Москва у 1654р. воєнних дій проти Польщі не вела, по-друге, кримський хан сприйняв цей договір як ворожий для цього і відкрито перейшов на бік Польщі. Поляки з татарами почали пустошити Україну. Татари вивели з України 200 тис. ясиру. Одних дітей у віці до 1 року було вбито до 10 тис. Хмельницький з великими труднощами розгромив і поляків, і татар. Коли Москва почала війну з Польщею , то з одного боку вона почата втручатися в Українські справи, і це почало дратувати Хмельницького. А по - друге, у війну вступила Швеція проти Польщі. Польща була окупована, король втік у Австрію, виникла можливість поділу Польщі. Однак не поділили, тому , що по-перше, Москва розсварилася із Швецією, а по-друге, поляки натякнули Москві, що можуть обрати царя польським королем.

І Москва, порушивши Березневі статті, без згоди і участі України почала переговори з Польщею у жовтні 1656р. Хмельницький почав думати про розрив з Москвою і союз з Швецією, Однак Хмельницький захворів і десь на поч. 1657р. помер. Дата смерті Хмельницького вважається кінцем Визвольної війни українського народу.