...
Головна » Статті » Великий,дуже великий мозок

Великий,дуже великий мозок

Кінцевий мозок розвиваеться із стінок першого мозкового пухиря. До кінцевого мозку відносять великий мозок
Кінцевий мозок за будовою та функцією є найскладнішою частиною центральної нервової системи(далі ЦНС). В ньому сконцентровані центри, що здійснюють вищу нервову діяльність і керують різними відділами стовбура мозку та спинного мозку.
В процесі еволюції хребетних тварин та людини кінцевий мозок весь час удосконалюється як морфологічно, так і функціонально.

Великий мозок складаеться з:півкулі великого мозку, мозолистого тіла,склепіння, нюхового мозку та бічніх шлуночків

Півкулі великого мозку

Між півкулями - щілина великого мозку.Поверхні півкуль поділяються борозднами.

Площа приблизно 220 тисяч мм²

Зовні півкулі вкиті тонким шаром сірої речовини(ядрай нейронів), які утворюють кору головного мозку.Товщина 2-4 мм, а к-ть нейронів - 14 млрд.
Кора півкуль великого мозку в основному складається з шести шарів, або пластинок клітин, які відрізняються одна від одної головним чином за формою. Зовнішній шар кори утворюють горизонтальні нейроцити, відростки яких переплітаються між собою. Цей шар називають молекулярною пластинкою. Другий шар клітин, або зовнішня зерниста пластинка — це два типи клітин: зернисті та малі пірамідальні нейроцити. Основну масу клітин цього шару складають зернисті нейроцити, що за формою нагадують зернятка (звідси і назва цього шару). Третій шар клітин, або пірамідальна пластинка,— це великі, середні та малі пірамідальні нейроцити. Четвертий шар, або внутрішня зерниста пластинка, складається з малих зернистих та зірчастих нейроцитів. П'ятий шар, або гангліонарна пластинка, побудований з гігантопі рамі дальних нейроцитів (клітини Беца). І нарешті, багатоформна пластинка, що межує з білою речовиною півкуль, до складу якої входять багатоформні, трикутні та веретеноподібні нейроцити.

Під сірою речовиною кори півкуль великого мозку розміщується біла речовина, що складається з волокон, які йдуть у різних напрямах. Так, деякі волокна зв'язують між собою клітини однієї півкулі, а інші зв'язують півкулі між собою або з іншими структурами центральної нервової системи.

Сенсорні зони – це функціональні зони кори головного мозку, які через висхідні нервові шляхи отримують сенсорну інформацію від більшості рецепторів тіла. Вони займають окремі ділянки кори, пов’язані з певними видами відчуттів. Розміри цих зон корелюють з числом рецепторів у відповідній сенсорній системі.


- Первинні сенсорні зони і первинні моторні зони (проекційні зони);
- Вторинні сенсорні зони і вторинні моторні зони (асоціативні одномодальних зони);
- Третинні зони (асоціативні разномодальних зони);

Первинні сенсорні і моторні зони займають менше 10% поверхні кори головного мозку і забезпечують найбільш прості сенсорні і рухові функції.

Асоціативні зони – це функціональні зони кори головного мозку. Вони пов’язують знову що надходить сенсорну інформацію з полученой раніше і зберігається в блоках пам’яті, а також порівнюють між собою інформацію, що отримується від різних рецепторів. Сенсорні сигнали інтерпретуються, осмислюються і при необхідності використовуються для визначення найбільш підходящих відповідних реакцій, які вибираються в асоціативної зоні і передаються в пов’язану з нею рухову зону. Таким чином, асоціативні зони беруть участь у процесах запам’ятовування, навчання і мислення, і результати їх діяльності складають те, що зазвичай називають інтелектом.

Рухові зони – це функціональні зони кори головного мозку, що посилають рухові імпульси до довільних м’язам по спадним шляхах, які починаються в білій речовині великих півкуль.

Нюховий мозок

До складу нюхового мозку відносять нюхову цибулину, нюховий шлях, нюховий трикутник, передню пронизану речовину та деякі інші структури.
Вважають, що складові частини нюхового мозку виконують функції нюхового аналізатора, а також синтезують деякі емоційні реакції, зокрема реакції уродженої поведінки захисні, статеві тощо.

Мозолисте тіло

Побудоване з волокон, що з'єднують однакові ділянки кори різних півкуль великого мозку. В ньому розрізняють передню частину, що загинається вниз, або коліно мозолистого тіла, середню найтоншу частину, або валик, та потовщену задню частину, або подушку мозолистого тіла. Ці частини можна побачити, якщо зробити поздовжній розріз між півкулями великого мозку. Пучки волокон мозолистого тіла продовжуються в півкулі великого мозку, дугоподібно зігнуті і утворюють променистість мозолистого тіла.

Склепіння

Під мозолистим тілом міститься склепіння (fornix), що складається з тіла, розміщеного в середній частині склепіння, а також стовпців та ніжок. Стовпці відходять від тіла склепіння вперед та вниз, а ніжки — назад та вниз. Між ніжками склепіння та подушкою мозолистого тіла є волокна, які утворюють спайку склепіння.

Базальні ядра

Між білою речовиною півкуль лежать скупчення сірої речовини, які називають базальними ядрами (nuclei basales), або ядрами основи. Вони тісно пов'язані з проміжним мозком і становлять смугасте тіло, огорожу та мигдалеподібне тіло.

Бічні шлуночки

1 — мозолисте тіло (відрізане);
2 — передній ріг бічного шлуночка;
3 — головка хвостатого ядра;
4 — судинне сплетення бічного шлуночка;
5 — подушка мозолистого тіла;
6 — пташина шпора;
7 — ніжка склепіння;
8 — задній ріг бічного шлуночка;
9 — зоровий горб;
10 — нижній ріг бічного шлуночка;
11 — тіло склепіння;
12 — пластинка прозорої перегородки;
13 — порожнина прозорої перегородки.

Розміщуються в товщі півкуль великого мозку і є залишком порожнини І мозкового пухиря. У кожному шлуночку розрізняють центральну частину, а також передній, задній та нижній роги. Верхня, бічна та нижня стінки шлуночків товсті, оскільки утворені всією масою півкуль, а присередня стінка дуже тонка.