...
Головна » Хронологічні таблиці » Білецький Олександр

Хронологічна таблиця життя і творочості Білецького Олександра

Олександр Білецький

Дата Подія
2 листопада 1884 Народився в Казані в сім'ї агронома, ґрунтознавця Івана Івановича Білецького.
1902 Вчився спочатку в одній із казанських гімназій, а після переїзду батьків до Харкова — в харківській третій гімназії
1907 Закінчив історико-філологічний факультет Харківського університету
Викладав у харківських гімназіях і в реальному училищі, одночасно навчався в аспірантурі
1909–1912 Жив у Санкт-Петербурзі, де готувався до складання магістерських іспитів.
Від 1912 Приват-доцент Харківського університету (кафедра російської мови та літератури). Викладав у Київському університеті та інших вищих навчальних закладах.
1918 Захистив магістерську дисертацію «Епізод з історії російського романтизму».
1923 Опублікував працю «Старовинний театр в Росії», що містила широкі висновки-узагальнення.«В майстерні художника слова»
1924 Здійснив перший в українському літературознавстві синтетичний огляд літературного процесу в статті «Двадцять років нової української лірики»
1925 У статті «Проза взагалі і наша проза 1925 р.» ознайомив читачів з творчістю Петра Панча, Олександра Копиленка, Юрія Яновського, Івана Сенченка.
1926 Співпрацював з Інститутом літератури імені Тараса Шевченка АН УРСР.
1931 «До побудови теорії літературних стилів»
1937 Білецькому надано — без захисту дисертації, за сукупністю праць — учений ступінь доктора філологічних наук.
1939 Його обрано академіком АН УРСР.«Шевченко і світова література»
1940 «Проблема синтезу в літературознавстві»
1946 Обрано членом-кореспондентом АН СРСР,директор Інституту літератури імені Тараса Шевченка АН УРСР, очолював комітет українських славістів.
1946–1948 Віце-президент Академії наук УРСР (кандидатуру Білецького на цю посаду запропонував Павло Тичина)
1950 «Поетика драми»
1951 «Світове значення творчості Шевченка»
1957–1961 Головний редактор журналу «Радянське літературознавство» (нині «Слово і час»).Нарис «Павло Тичина»
1960 «Творчість Максима Рильського»
2 серпня 1961 Помер. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 6).