...
Головна » Хронологічні таблиці » Руданський Степан

Хронологічна таблиця життя і творочості Степана Руданського

Руданський Степан

Дата Подія
25 грудня 1833 Народився в селі Хомутинці Вінницького повіту Подільської губернії в родині сільського священика.
1842–1849 Після початкової науки в дяка вчився у Шаргородській бурсі
1849–1855 Вчився у Подільській духовній семінарії у Кам'янці-Подільському
1851-1857 «Співомовки козака Вінка Руданського, книжка перша, з 1851 року до 1857»
1856 Руданський приїздить до Петербурга, то цілком самочинно, проти волі батька, вступає не до духовної академії, а до медико-хірургічної, відомої вже на той час як осередок передової науки і культури.В медико-хірургічній академії підтримувався традиційний інтерес до літератури й мистецтва. Ще раніше професор хірургії академії Каменецький разом з Парпурою підготував перше видання «Енеїди» Івана Котляревського. Аматорський гурток студентів цього навчального закладу вперше поставив драму Тараса Шевченка «Назар Стодоля». Тут здобували освіту колишні петрашевці, що, безперечно, активізувало громадянську настроєність студентів. У Петербурзі Руданський зблизився з гуртком українських письменників, що готував журнал «Основа».
1857–1858 «Співомовки козака Вінка Руданського, книжка друга, 1857–1858 і 1859» — складається з 235 поезій, гуморесок, названих «приказками»
1859–1860 «Співомовки козака Вінка Руданського, 1859–1860» — це пісні, приказки, легенди, історичні поеми.
1859 Він почав друкуватися. В цей час помітно загострюються громадянські мотиви його творчості («До дуба», «Гей, бики!»), визріває й кристалізується майстерність гумористичного й сатиричного вірша, наслідком чого було виникнення нового поетичного жанру в українській поезії — віршованої гуморески-співомовки, тематично різноманітної й стилістично своєрідної. Одночасно Руданський продовжував писати балади, ліричні вірші, віршовані казки й поеми, перекладав з російської та інших мов. Рукопис «Нива»
1861 Після закінчення академії Руданський одержав звання повітового лікаря і дозвіл працювати в Криму
1861–1873 Руданський працював міським лікарем у Ялті, а також лікарем у маєтках князя Воронцова. Він доклав багато зусиль для піднесення благоустрою міста, невтомно трудився як лікар і почесний мировий суддя Сімферопольсько-Ялтинської мирової округи, водночас цікавився археологією, етнографією, відновив розпочаті ще на Поділлі фольклорні заняття, продовжував поетичну творчість, головним чином, у галузі перекладу.

Знайомство з поетом і композитором Петром Ніщинським, художником Іваном Айвазовським, поетом та істориком Миколою Костомаровим, поетом Амвросієм Метлинським наклало відбиток на творчі заняття Руданського, підтримувало інтерес до живопису, старовини, народної творчості. Найбільше ж уваги в ялтинський період Руданський приділяв перекладам з античної та російської літератур (Гомер, Вергілій, Лермонтов).

21 квітня 1873 Помер Руданський у Ялті 21 квітня 1873 (за старим стилем). Передчасну смерть спричинила не лише недуга (сухоти ще зі студентських років), але й переслідування з боку начальства. Його поховали в Ялті на Масандрівському кладовищі.