...
Головна » Загальний догляд за хворими » Дезінфекція, стерилізація

ПРИГОТУВАННЯ ДЕЗІНФІКУЮЧИХ РОЗЧИНІВ
ХЛОРНОГО ВАПНА І ХЛОРАМІНУ.

Хлор і хлорвмісні сполуки (сухе хлорне вапно, розчини хлорного вапна, хлораміну, гіпохлориду натрію) — це надійні хімічні дезінфікуючі речовини.
Вони знищують не лише вегетативні, але й спорові форми патогенних мікроорганізмів.
До роботи з дезінфікуючими речовинами допускаються люди, не молодші 18-ти років, які пройшли спеціальну підготовку і перевірку по техніці безпеки. Персонал, який постійно займається приготуванням дез. розчинів 1 раз в рік повинен проходити профілактичний огляд.
Для контролю за активністю хлора повинен бути виділений спеціальний лаборант, який працює з шкалою-експрес.
Запам'ятайте!.    Якщо дезінфекційні розчини готуються централізовано на всю лікарню, після кожної години роботи медичної сестри по приготуванню дез. розчинів необхідно робити 15-ти хвилинну перерву.
/. Місце проведення:
спеціально відведена суха, темна і прохолодна кімната для зберігання дезінфікуючих речовин. Така кімната може бути розташована в приймальному або у лікувальному відділенні, але вона має бути недоступна для сторонніх осіб.
//. Оснащення робочого місця:

  1. Сухе хлорне вапно.
  2. Хлорамін.
  3. Вода водопровідна.
  4. Промаркірована емальована ємність місткістю 10 л з кришкою.
  5. Дерев'яна лопатка для розмішування.
  6. Промаркірована пляшка з темного скла з пробкою, місткістю 10 л.
  7. Марля.
  8. Маска або респіратор.
  9. Професійні окуляри.
  10. Хірургічний халат.
  11. Фартух.
  12. Бахіли.
  13. Гумові рукавички.
  14. Аптечка для надання допомоги медпрацівнику при отруєнні (стакан 250 мл, харчова сода, розчин аміаку, серцеві засоби.

///. Попередня підготовка до виконання навику:
Запам'ятайте! Хлорне вапно і його розчини отруйні, тому що виділяють газ, який може викликати у людини кашель, біль в грудях, слинотечу, запальні процеси слизових оболонок бронхів і кон'юнктиви очей, пошкоджує шкіру, а тому під час приготування дезінфікуючих розчинів із хлорного вапна обов'язково потрібно:

  1. забезпечити доступ свіжого повітря в приміщення;
  2. надіти хірургічний халат, фартух, бахіли, гумові рукавички;
  3. надіти маску або респіратор, професійні окуляри;
  4. перевірити    самому (або викликати лаборанта) активність хлора і правильність його зберігання.

IV. Основні етапи виконання навику:
Приготування дезінфікуючих розчинів хлорного вапна
1кг сухого хлорного вапна висипати в промаркіровану емальовану ємність, місткістю 10 л.

  1. Водопровідну воду в кількості 9л доливати невеликими порціями, розмішуючи хлорне вапно з водою дерев'яною лопаткою.
  2. Ємність закрити кришкою і залишити в темному місці на 24 год. Протягом перших годин розчин, який називається хлорно-вапняним молоком, декілька разів розмішувати дерев'яною лопаткою.

4.       Після 24 год. отриманий розчин (без осаду!) перелити через кілька шарів марлі в промаркіровану пляшку з темного скла місткістю  10л.
Пляшку закрити пробкою. Цей розчин називається: 10% освітлений розчин хлорного вапна.

  1. До пляшки прикріпити бірку, на якій вказати: назву дезінфікуючого розчину, концентрацію, дату приготування та хто саме готував цей розчин.
  2. Зберігати 10% освітлений розчин хлорного вапна у темному, прохолодному місці. Хлорне вапно — сполука дуже не стійка, активність його швидко зменшується, термін зберігання в розведеному стані становить
    не більше 5-6 днів.
  3. Для приготування робочих розчинів з 10% освітленого хлорного вапна потрібно безпосередньо перед використанням розвести цей 10% освітлений розчин хлорного вапна відповідною кількістю води:

0,5%-500 мл 10% освітленого розчину хлорного вапна на 9,5л води; 1%-1000 мл 10% освітленого розчину хлорного вапна на 9л води; 5%-5000 мл 10% освітленого розчину хлорного вапна на 5л води.
8.       Вимити використаний матеріал (лопатку, ємності).
9.      Зняти спеціальний одяг, рукавички. Вимити руки з милом, витерти рушником і втерти в шкіру рук силіконовий крем.

  1. Застосовувати сухе хлорне вапно можна не тільки для отримання розчинів різної концентрації, а і для дезінфекції біологічного матеріалу пацієнта (крові, харкотиння, випорожнень, гною), для дезінфекції перев'язувального матеріалу в гінекологічних відділеннях і у відділеннях гнійної хірургії, для дезінфекції залишків їжі при різних інфекційних захворюваннях та у інших випадках.
  2. 10% розчин освітленого хлорного вапна можна застосовувати не тільки для отримання робочих розчинів, а і для знезаражування стін, підлоги
    дуже забруднених не жилих приміщень.
  3. Робочі розчини хлорного вапна  0,5; 1; 3; 5% концентрації широко використовувались для вологого прибирання приміщень, для дезінфекції інструментів, обладнання, білизни у лікувально-профілактичних установах.
  4. Робочі розчини хлорного вапна 5%  концентрації використовувались для знезаражування при різних інфекціях, у тому числі — при туберкульозній

Приготування дезінфікуючих розчинів хлораміну.
1.  Розчини хлораміну бажано готувати безпосередньо перед застосуванням.
Розрахунок кількості хлораміну та Води для приготування розчинів різної концентрації такий:
0,5% — 5г хлораміну на 995 мл води; 1% — 10 г хлораміну на 990 мл води; 3% - ЗО г хлораміну на 970 мл води; 5% — 50 г хлораміну на 950 мл води.

  1. У будь-яку ємність налити відповідну кількість води кімнатної темпера-
    тури або температури 40-50°С (теплі розчини хлораміну більш активні,
    активний хлор у них не втрачається).
  2. Насипати відповідну кількість хлораміну.
  3. Розмішати розчин дерев'яною лопаткою до повного розведення.
  4. Отриманий розчин хлораміну вилити у пляшку з темного скла, з щільно
    притертою пробкою. До пляшки прикріпити бірку, на якій вказати: назву
    дезінфікуючого розчину, концентрацію, дату приготування та хто саме
    готував цей розчин.
  5. Зберігати готовий розчин 5-6 днів, не допускаючи дії світла і вологи.
  6. Розчини хлораміну використовувалися для зне-
    зараження рук медичного працівника, білизни, посуду, предметів догля-
    ду за пацієнтами, меблів, для знезараження лікарняних приміщень, при-
    міщень дитячих та шкільних закладів.
  7. 5% розчин хлораміну використовувався для знезараження різної інфек-
    ційних, в тому числі туберкульозної палочки.
  8. Активовані розчини хлораміну застосовували для знезараження спецо-
    дягу, для проведення генерального прибирання в операційних, перев'я-
    зувальних, маніпуляційних кабінетах. Застосовувати активований розчин
    необхідно одразу ж після його приготування.

САНІТАРНО-ПРОТИЕПІДЕМІЧНИЙ РЕЖИМ ПРИЙМАЛЬНОГО ВІДДІЛЕННЯ.
Одним із заходів профілактики ВЛІ є ретельне прибирання приміщень ліку-вально-профілактичних установ, мета якого:
-     створення безпечного чистого навколишнього середовища для пацієнта і
для медичного персоналу;
-     знищення або зведення до мінімуму кількості патогенних  мікроорганізмів після прибирання;
-     зниження ризику перехресного зараження.
/. Місце проведення:
приміщення приймального відділення.
//. Оснащення робочого місця:
1.      Накази та інструктивно-методичні документи МОЗ України по санітарно-протиепідемічному режиму.

  1. Дезінфікуючі засоби, дозволені нормативними документами.
  2. Промаркіровані відповідні ємності з кришками для дезінфікуючих засобів.
  3. Промаркірований прибиральний інвентар.
  4. Захисний одяг для персоналу.

///. Попередня підготовка до виконання навику:

  1. одягнути захисний одяг: спеціальний халат, фартух, хустинку, чотирьох-
    шарову маску, гумові рукавички, взуття із шкіри або із шкірозамінника;
  2. оглянути приміщення приймального відділення з метою прибирання.
  3. Запам'ятайте! Під час прибирання у даному приміщенні не повинно бути людей.

 IV. Основні етапи виконання навику:
1. Виділити окремий інвентар (відро, швабру, щітку) для кожного при-
міщення приймального відділення і промаркірувати його, напр., "Проце-дурний кабінет", "Ізолятор", "Санвузол".
Запам'ятайте! Прибиральний інвентар та одяг санітарки, який призначе-ний для проведення вологого прибирання, необхідно зберігати в спеціально відведеному для цього приміщенні приймального відділення.
2. Виділити для кожного приміщення приймального відділення по декілька ємностей з темного скла з кришками для заповнення їх дезінфікуючим агентом; ємності промаркірувати, напр., "0,5% розчин дезактину для кушеток". Прикріпити до кожної ємності бірку, на якій вказати назву, концентрацію і дату виготовлення даного дезінфікуючого розчину, поставити підпис, хто готував розчин. Виділити для кожної ємності чисті полотнини.
Запам'ятайте! Користуватися приготовленим розчином можна протягом 6 годин, потім його слід замінити на новий.

  1. Двічі на день (перед початком і наприкінці робочого дня) провести прибирання кабінетів.

Запам'ятайте! Пилесосом, щіткою або віником в таких приміщеннях як процедурний кабінет, мала операційна, ізолятор користуватись категорично забороняється. Там проводиться тільки вологе прибирання.

  1. Для вологого прибирання обов'язково застосовувати миючі і дезінфікуючі засоби.
  2. Вологе прибирання приміщень починати із протирання підвіконня, батарей, панелей, меблів, дверей, почистити раковини. Потім помити підлогу методом "двох відер" (відро №1 для дезінфікуючого розчину, відро №2 — для чистої води).
  3. На простирадла і на подушки в оглядовому кабінеті, санітарному про-
    пускнику пошити чохли із поліетиленової клейонки. Після кожного паці-
    єнта, який знаходився на кушетці, верхню поверхню чохла протерти двічі
    з інтервалом в 15 хв. полотниною, змоченою дезрозчином. Чохол зняти, ополоснути водою і висушити (в приймальному відділенні повинно бути декілька комплектів чохлів для простирадл і для подушок).

7.       Заміну простирадла, яке знаходиться в поліетиленовому чохлі, провести в кінці робочого дня, а простирадло, яке тільки зверху покрито клейонкою, — змінювати після кожного пацієнта.

  1. При забрудненні біологічними виділеннями пацієнта в приміщенні слід
    одразу ж здійснити повну дезінфекцію з застосуванням дезінфікуючих
    засобів.
  2. Одини раз на тиждень, згідно з графіком, затвердженим завідуючим
    відділенням та старшою медичною сестрою, здійснити генеральне прибирання приміщень, приймального відділення з обов'язковим застосуванням миючих і дезінфікуючих засобів.

10.     Прибиральний інвентар після використання замочити у дезрозчині 60 хв., прополоскати чистою водою і висушити. Швабру протерти двічі дезінфікуючим розчином.

  1. Для прибирання санітарного вузла приймального відділення виділити
    спеціальний інвентар, який зберігати тільки в приміщенні санітарного
    вузла. Використовувати його для вологого прибирання інших приміщень
    приймального відділення    суворо забороняється. Ганчірки та щітки перед протиранням продезінфікувати.
  2. Особливості прибирання процедурного, маніпуляційного, перев'язуваль-
    ного кабінетів див. блок "Організація роботи і санітарно-протиепідеміч-
    ний режим маніпуляційного кабінету".
  3. Під час прибирання та після його   проведення провітрювати приміщен-
    ня, відкривши кватирку.
  4. Після прибирання зняти спеціальний одяг. Вимити   руки з милом, ви-
    терти чистим індивідуальним рушником.

Маніпуляційний кабінет призначається для проведення різних видів ін'єкцій із суворим дотриманням правил асептики. Маніпуляційні кабінети є в поліклініках, у відділеннях стаціонару, медико-санітарних частинах та в інших лікувально-профілактичних установах.

 ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОБОВ'ЯЗКИ МЕДИЧНОГО ПРАЦІВНИКА МАНІПУЛЯЦІЙНОГО КАБІНЕТУ.

 Медпрацівник маніпуляційного кабінету повинен знати:

  1. Організацію роботи і оснащення маніпуляційного кабінету.
  2. Правила обліку і зберігання лікарських препаратів.
  3. Правила розведення антибіотиків для парентерального введення і для
    постановки діагностичної проби на індивідуальну чутливість організму
    до препарату.
  4. Особливості введення препаратів інсуліну.
  5. Ознаки постін'єкційних ускладнень та їх профілактику.
  6. Препарати інфузійної терапії, в тому числі крові та кровозамінники.
  7. Принципи проведення інфузійної терапії, можливі ускладнення.
  8. Особливості взяття крові для різних видів лабораторних досліджень.
  9. Оснащення аптечки "АНТИСНІД".
  10. Оснащення протишокової укладки.
  11. Невідкладні стани, принципи надання невідкладної допомоги і свої дії
    в умовах стаціонару.
  12. Наукову організацію своєї праці.

Медична сестра маніпуляційного кабінету повинна вміти:

  1. Приготувати для роботи дезінфікуючі розчини.
  2. Провести дезінфекцію, передстерилізаційну очистку шприців,  голок,
    інструментарію.
  3. Провести поточне і генеральне прибирання маніпуляційного кабінету.
  4. Накрити стерильний стіл, лоток, пересувний стерильний стіл.
  5. Ввести лікарські препарати (в/ш, п/ш, в/м, в/в, в/в крапельно).
  6. Користуватися таблицею сумісності лікарських препаратів.

7.          Підготувати проведення інфузійної терапії (визначити групу крові пацієнта,
провести пробу на індивідуальну і біологічну сумісність крові, підготува­
ти флакони і систему для внутрішньовенного крапельного вливання).

  1. Спостерігати і оцінювати стан пацієнта в процесі інфузійної терапії.
  2. Взяти кров для лабораторного дослідження, провести кровопускання.
  3. Користуватися аптечкою "АНТИСНІД".
  4. Надати невідкладну допомогу у разі виникнення анафілактичного шоку, набряку  Квінке.

 ПІДГОТОВКА ДО РОБОТИ МАНІПУЛЯЦІЙНОГО КАБІНЕТУ.

І. Місце проведення:
маніпуляційний кабінет (кімната площею не менше  15м2, з достатнім освітленням, приточно-витяжною вентиляцією, температурою повітря 22-25°С, холодною і гарячою водою; стіни кімнати викладені кахлем).
//. Оснащення робочого місця:

  1. Стіл медичної сестри для ведення документації.
  2. Робочий маніпуляційний стіл.
  3. Стерильний стіл.
  4. Шафа для медикаментів.
  5. Холодильник для зберігання термолабільних препаратів.
  6. Бікси.
  7. Підставки-штативи.
  8. Дезрозчини в промаркірованих ємностях.

9.  Полотняні серветки.

  1. Бактерицидна лампа.
  2. Захисний одяг для персоналу.

///. Попередня підготовка до виконання навику:

  1. одягнути захисний одяг: халат, хустинку, маску, фартух, гумові рукавички, взуття із шкіри або із шкірозамінника.

 IV. Основні етапи виконання навику:

  1. Для прибирання кабінету виділити і промаркірувати інвентар —  відро,
    швабру, полотнини для протирання столів,  панелей, раковин, ганчірку
    для миття підлоги.

Запам'ятайте! В маніпуляційному кабінеті не дозво-
ляється підмітати підлогу віником або застосовувати щітку, пилосос.
2.  Двічі на день (перед початком і наприкінці робочого дня) провести воло-
ге прибирання кабінету із застосуванням дезрозчину.
Безпосередньо перед  початком роботи оснащення кабінету протерти
полотниною, змоченою в дезрозчині, а потім полотниною, змоченою у чистій воді.

  1. Після волого прибирання для стерилізації повітря приміщення включити
    бактерицидну лампу на ЗО хв. Під час опромінення лампою ніхто не
    повинен перебувати в кабінеті, оскільки сильне ультрафіолетове промін-
    ня шкідливо впливає на організм людини. Двері кабінету повинні бути
    зачинені.
  2. Протягом робочого дня проводити поточну дезінфекцію робочого стола дезрозчином, гумового джгута, гумової подушечки, спеці-
    альних контейнерів для транспортування крові до лабораторії, кушетку,
    стілець після кожного  пацієнта.  Промаркірувати для цього відповідні ємності , вказуючи назву, концентрацію та дату виготовлення дезінфікуючого засобу. Виділити для цих ємностей полотняні серветки.

6.          Протягом робочого дня кабінет повинен постійно провітрюватися.
7.         Один раз на тиждень здійснити генеральне прибирання згідно з графіком,
затвердженим завідуючим відділення і старшою медичною сестрою.
Запам'ятайте! Полотнини для генерального прибирання маніпуляційно-
го кабінету використовуються тільки стерильні. Вони повинні пройти дез-
інфекцію та передстерилізаційну очистку. Для них має бути  виділений
спеціальний бікс.

В маніпуляційному кабінеті необхідно мати 4 відра:

  1. для вікон,
  2. для стін,
  3. для підлоги,
  4. для полоскання і замочування полотнин.
    Запам'ятайте! Стіни маніпуляційного кабінету миються тільки зверху вниз,

по годинниковій стрілці. Генеральне прибирання проводиться одним із дезрозчинів. Через годину дезінфікуючий розчин змивається полотниною, змоченою у чистій воді.

  1. Включити бактерицидну лампу після прибирання на ЗО хв.
  2. Прибиральний інвентар після використання замочити в дезрозчині, ополоснути і висушити. Швабру продезінфікувати двічі дезінфікуючим розчином з інтервалом в 15 хв.

10.       Зняти захисний одяг.  Вимити  руки з милом, витерти індивідуальним
рушником.
Запам'ятайте! Медична сестра маніпуляційного кабінету повинна суворо дотримуватися санітарно-гігієнічного режиму, дотримуватись правил асептики і антисептики, а також заходів по профілактиці особистого зараження, щоб не стати джерелом захворювання для пацієнтів, рідних, знайомих.

ОСОБИСТА ГІГІЄНА МАНІПУЛЯЦІЙНОЇ МЕДИЧНОЇ СЕСТРИ.
І. Місце проведення:
маніпуляційний кабінет поліклініки, стаціонару.
//. Оснащення робочого місця:

  • Тепла проточна вода.
  • Туалетне мило.
  • Халат або бавовняний костюм.
  • Ковпачок.
  • Маска.
  • Захисні окуляри.
  • Медичні рукавички.
  • Взуття (робоче).

///. Попередня підготовка до виконання навику:
- перед початком роботи перевірити стан медичного халату, ковпачка та
наявність в біксі стерильних масок, стерильних рукавичок.
IV. Основні етапи виконання навику:
1. Перед початком роботи прийняти гігієнічний душ. Косметичними засобами користуватися помірно. Парфумами, які мають різкий запах, користуватися заборонено, тому що у пацієнтів з алергією вони можуть викликати погіршання стану, а саме спровокувати виникнення приступу бронхіальної астми, викликати кропив'янку тощо.

  • На ноги одягнути легке м'яке взуття, виготовлене із шкіри чи шкірозамінника.
  • Одягнути чистий відпрасований медичний одяг (бавовняний костюм або
    халат). Халат повинен повністю закривати домашній одяг.
  • Дивлячись в зеркало, надіти бавовняний або разовий медичнй ковпак,
    забираючи під нього все волосся на голові, шиї.
  • Стерильним пінцетом дістати стерильну чотирьохшарову маску з бікса,
    взяти її за зав'язки.

6. Дивлячись в зеркало, надіти маску, щоб вона закривала рот і ніс. Маску
змінювати по мірі забруднення або зволоження не рідше, чим через 2
години.

  • При необхідності одягнути захисні окуляри.

 ОБРОБКА РУК ПЕРСОНАЛУ.

Мікрофлора шкіри рук складається з постійних і непостійних (транзиторних) мікроорганізмів. Постійні живуть і розмножуються на шкірі, а непостійні з'являються тільки в результаті забруднення рук. У зовнішніх шарах шкіри знаходиться 80-90% постійних мікроорганізмів, решта знаходяться в глибших шарах.
Миття рук простим милом дозволяє "підняти" мікроорганізми з поверхні шкіри, а потім змити їх під проточною водою, видаляючи таким чином більшу частину транзиторної мікробної флори. Постійні мікроорганізми з глибоких шарів шкіри неможливо видалити простим милом, а тому необхідно користува­тися милом бактерицидним (рідким або твердим).
Більша частина мікроорганізмів, які живуть в шкірі, невірулентна (не зараз­на) і не викликає ніяких захворювань, окрім шкіряних. А при глибокому про­никненні мікроорганізмів в тканини під час хірургічних операцій, при ін'єкціях та інших проникаючих (інвазивних) процедурах, вони стають патогенними чин­никами і причиною виникнення внутрішньолікарняної інфекції.
При недотриманні правил гігієнічної обробки рук транзиторні мікроорганізми, які є часто на шкірі рук персоналу, а також, які отримані в процесі роботи з інфікованиими або забрудненими пацієнтами, можуть бути причиною внітрішньо-лікарняної інфекції.
Вважається, що енергійне і короткочасне (15-30 сек.) тертя намилених рук і змивання піни під проточною водою достатнє, щоб видалити з шкіри більшу частину непостійних мікроорганізмів. Якщо руки сильно забруднені, миття їх має бути більш тривалим.
Соціальний рівень: миття не дуже забруднених рук водою з ми­лом дає змогу видалити зі шкіри більшість транзиторних мікроорганізмів.
Соціальне оброблення рук проводиться:
•  перед споживанням їжі;

  • після відвідування туалету;
  • перед доглядом за пацієнтом і після нього;
  • у разі забруднення рук.

Після поверхневих контактів з пацієнтом (наприклад, вимірю­вання АТ) мити руки не обов'язково.
Гігієнічний рівень — це найефективніший метод видалення і зни­щення мікроорганізмів під час оброблення рук.
Гігієнічне знезараження рук проводиться:

  • перед виконанням інвазійних процедур;
  • перед доглядом за пацієнтами з ослабленим імунітетом;
  • перед доглядом за раною і після неї;
  • перед здійсненням катетеризації сечового міхура і після нього;
  • перед надяганням гумових рукавичок і після знімання їх;
  • після контакту з біологічними рідинами пацієнтів або після можливого мікробного зараження.

Техніка гігієнічного миття рук:

  • долоня до долоні;
  • права долоня над тильною стороною лівої;
  • ліва долоня над тильною стороною правої;
  • долоня до долоні, пальці однієї руки в міжпальцевих проміж ках іншої;
  • обертальне тертя великих пальців;
  • обертальне тертя долонь.

Після висушування шкіру рук слід знезаразити стерилліумом. Перед миттям і після миття рук кран необхідно відкриваті і закривати за допомогою чистої паперової серветки.
Хірургічний рівень — це спеціальне оброблення рук, яке здійс нюється перед кожним хірургічним втручанням.
Таким чином, миття рук після безпосередніх контактів із пацієн тами або зараженим матеріалом є одним із найважливіших та най ефективніших профілактичних заходів як для власного захисту, таї і для зниження ризику В ЛІ.

 ПОПЕРЕДЖЕННЯ ПРОФЕСІЙНИХ ЗАРАЖЕНЬ.

Запам'ятайте! При роботі з кожним пацієнтом повинен застосовуватися принцип ізоляції біологічної рідини. Всі біологічні рідини пацієнта (кров, хар-котиння, блювотні маси, гній, сеча, кал) слід вважати потенційно інфікованими. Медичні сестри належать до групи високого ризику зараження, тому що вони безпосередньо мають контакт з біологічними рідинами хворої людини, особливо це стосується маніпуляційних медичних сестер, які мають контакт з кров'ю. Щоб запобігти профілактичному зараженню при виконанні тієї чи іншої маніпуляції кожна медична сестра повинна добре знати чинні законодавчі документи — накази МОЗ України і грамотно користуватися ними в своїй практичній діяльності.
/. Місце проведення:
усі робочі місця медичного персоналу.
II. Оснащення робочого місця:

  • Проточна вода.
  • Мило (тверде одноразове або рідке з дозатором).
  • Чистий індивідуальний рушник або стерильна одноразова серветка.
  • 70° розчин етилового спирту.
  • Стерильні ватні тампони.
  • Стерильні гумові рукавички.
  • Стерильні напальчники.
  • Стерильна чотиришарова марлева маска.
  • Захисні окуляри.
  • Поліетиленовий фартух.
  • Лейкопластир.
  • Дезрозчини в промаркірованих ємностях.
    ///. Попередня підготовка до виконання навику:
  • на    кожному робочому місці медичної сестри повинні бути нормативні
    документи МОЗ (наказ по санітарно-протиепідемічному режиму в ліку-
    вально-профілактичних установах, наказ по профілактиці вірусного ге-
    патиту та СНІДу, інші накази);
  • в маніпуляційному кабінеті повинна бути укомплектована аптечка для
    індивідуального захисту медичного персоналу

IV. Основні етапи виконання навику:
Для попередження професійних заражень необхідно здійснювати такі профі-лактичні заходи:

  • Після будь-якої процедури помити руки теплою проточною водою, двічі
    намилюючи одноразовим милом, витерти чистим індивідуальним рушни-
    ком, який потрібно змінювати щоденно.
  • При стиканні з предметами та шкірою пацієнта, які забруднені патоген-
    ними мікроорганізмами, користуватись інструментарієм та гумовими ру-
    кавичками.
  • Після   кожного забруднення, руки   (а також гумові рукавички) продезін-
    фікувати. Для гігієнічної дезінфекції рук використати стерилліум.  Запам'ятайте: часте використання дезінфек-
    тантів здатне викликати подразнення шкіри і дерматит. Рукавички про-
    дезінфікувати 70% етиловим спиртом.
  • В маніпуляційних кабінетах працювати лише в стерильних гумових рука-
    вичках. Одягати стерильні гумові рукавички необхідно також і при вико-
    нанні інших маніпуляцій, а саме тих, при яких може наступити забруд-
    нення рук кров'ю або сироваткою.
  • Уникати уколів та порізів гумових рукавичок, а також самих рук.
  • Під час роботи всі ушкодження на руках закрити напальчниками або
    заклеїти лейкопластирем.
  • Максимальну обережність зберігати при заборі крові для лабораторних
    досліджень, при роботі з пробірками, флаконами заповненими кров'ю.
  • У разі забруднення рук кров'ю негайно обробити їх ватним тампоном,
    змоченим дезінфікуючим розчином , вимити їх
    під проточною водою з милом, двічі намилюючи, протерти чистим інди-
    відуальним рушником або серветкою одноразового використання.
  • Максимально застосовувати медичний і лабораторний  інструментарій
    одноразового використання.
  • Обов'язково проводити дезінфекцію кожного медичного і лаборатор-
    ного інструментарію після його використання (згідно з офіційними інструк-
    тивно-методичними документами).
  • Ретельно проводити передстерилізаційну очистку і стерилізацію ме-
    дичного інструментарію багаторазового використання (згідно з офіцій-
    ними інструктивно-методичними документами).

 

ПІДГОТОВКА ГУМОВИХ РУКАВИЧОК ДО АВТОКЛАВУВАННЯ.

Найбільш ефективний спосіб — використання одноразових стерильних ру-казичок. При відсутності достатньої кількості одноразових стерильних рукавичок можна використовувати рукавички декілька раз, але їх потрібно добре підготувати до автоклавування.
/. Місце проведення:
маніпуляційний, процедурний, перев'язувальний кабінети, операційний блок.
//. Оснащення робочого місця:
1. Гумові рукавички.

  • Промаркірована ємність з кришкою для дезінфекції гумових рукавичок.
  • Дезрозчин.
  • Проточна вода.

///. Попередня підготовка до виконання навику:

  • після використання, коли рукавички ще на руках — оглянути їх на цілість;
  • зняти рукавички і занурити їх на 30-45 хв. у дезрозчин;
  • через 30-45 хв. рукавички ретельно ополоснути під проточною водою;
  • просушити на мотузці або рушником.
    IV. Основні етапи виконання навику:
  • Сухі чисті рукавички розкласти попарно.
  • Кожну рукавичку пересипати тальком з зовнішньої та внутрішньої сто
    рони, вивертаючи їх.
  • Кожну пару рукавичок загорнути окремо у бавовняну серветку.  Між
    рукавичками у парі прокласти марлю або фільтрувальний папір.
  • Підготувати бікс і вкласти рукавички в бікс.
  • Бікс віднести в стерилізаційне відділення для автоклавування.

 ОДЯГАННЯ СТЕРИЛЬНИХ РУКАВИЧОК.
І. Місце проведення:
маніпуляційний, процедурний, перев'язувальний кабінети, операційний блок.
//. Оснащення робочого місця:

  • Одноразові стерильні рукавички в упаковці.
  • Стерильні гумові рукавички в біксі.
  • Стерильний пінцет.
  • Стерильний лоток.

///. Попередня підготовка до виконання навику:
- провести дезінфекцію рук стериллумом;
- помити руки  під проточною водою, двічі  намилюючи їх одноразовим
милом, витерти чистим індивідуальним рушником або одноразовою сте-
рильною серветкою;
- розкрити упаковку одноразових стерильних рукавичок або дістати із бікса
стерильним пінцетом стерильні гумові рукавички у марлевій серветці, покласти їх на стерильний лоток.
IV. Основні етапи виконання навику:

  • Підібрати рукавички за розміром кистей, щоб вони не стискували їх і
    добре облягали пальці.
  • Краї обох рукавичок перед одяганням загорнути назовні широкою кай-
    мою.
  • Великим та вказівним пальцями правої руки захопити загорнутий край
    лівої рукавички і одягнути її на ліву руку.

4.          Таким же способом одягнути рукавичку і на праву руку. Поки на обидві
руки не будуть одягнуті рукавички — не поправляти їх напальчники. Під
час поправлення рукавичок — не вводити  пальці однієї руки під  край
рукавички другої руки.
5.          Манжетка рукавички має покривати манжетку халата, а не заходити під
останню.

    • Під час одягання рукавичок стежити, щоб їх зовнішня поверхня не торкалася шкіри.

    УКЛАДКА В БІКС МАТЕРІАЛУ ДЛЯ НАКРИВАННЯ СТЕРИЛЬНОГО СТОЛА.

    Бікси призначені для стерилізації парою. Щоб пара могла легко проходити всередину, в стінках біксів є отвори, що закриваються або відкриваються за допомогою металевого паска, який має вікна, відповідно групам отворів. Гер-метичність забезпечується затискаючим пристроєм, завдяки якому пасок щільно притискається до стінки.
    /. Місце проведення:
    маніпуляційний, процедурний, перев'язувальний кабінети, операційний блок.
    //. Оснащення робочого місця:

    1. Бікс.
    2. Серветки.
    3. Пелюшка.
    4. Простирадла — 2 шт.
    5. Затискачі для білизни — 2 шт.
    6. Пінцети — в необхідній кількості.
    7. Індикатор для контролю стерилізації:

    антипірин   113°С;
    антифебрин         115°С;
    резорцин    110-119Т;
    бензойна кислота    12ГС.

    1. Бірка із клейонки.
    2. Простий олівець.

    ///. Попередня підготовка до виконання навику:
    Підготувати бікс:
    - перевірити загальний стан бікса і рух металевого паска, який закриває чи
    відкриває бокові отвори в біксі;

    1. відкрити кришку бікса і перевірити стан замка кришки;

    IV. Основні етапи виконання навику:

    1. Застелити дно та стінки бікса зсередини шаром бавовняної тканини.
    2. Пухко, щоб пара мала змогу вільно проникати всередину, — скласти
      простирадло.
    3. Вкласти простирадло в бікс вертикально так, щоб воно не заважало
      виймати інший предмет.
    4. Загорнути у стерильну серветку затискачі для білизни і вкласти в бікс.
    5. Загорнути в стерильну серветку пінцети і вкласти в бікс.
    6. В центральну частину бікса помістити індикатор для контролю стерильності.

    8. Після заповнення бікса кінці бавовняної тканини загорнути один на один
    поверх вмісту бікса.
    9. На бірці    з клейонки простим олівцем вказати відділення, вміст бікса.
    Бірку прикріпити до ручки бікса. В ЦСВ ставлять дату стерилізації, прізви-
    ще особи, яка проводила стерилізацію.

    1. Кришку бікса закрити і зафіксувати ланцюжком. Закрити отвори бікса.
    2. Бікси вставити у мішок, промаркірований "Нестерильні бікси" і віднес-
      ти в ЦСВ.
    3. В ЦСВ відсунути на боковій стінці бікса металевий пасок,  відкрити
      отвори  бікса,  через  які  під час стерилізації  всередину бікса проникає
      пар. Зафіксувати пасок.

     ДЕЗІНФЕКЦІЯ ШПРИЦІВ. ГОЛОК ПІСЛЯ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ.

    І. Місце проведення:
    маніпуляційний кабінет поліклініки, стаціонару, кабінет доклінічної практики.
    //. Оснащення робочого місця:

    1. Шприци та голки одноразового використання.
    2. Шприци та голки багаторазового використання.
    3. Ємність з кришкою промаркірована " Для  промивання шприців та го-
      лок".
    4. Ємність з кришкою промаркірована "Для замочування шприців та голок
      одноразового використання".
    5. Ємність з кришкою промаркірована "Для замочування шприців та голок
      багаторазового використання".
    6. Ємність (0,25 г банка з темного скла) промаркірована "Для використа-
      них ватних кульок".

    7. Дезрозчин.

    1. Проточна вода.
    2. Крафт-пакети, пакети із пергаменту або подвійні бавовняні мішечки.
    3. Бікс.
    4. Гумові рукавички.

    ///. Попередня підготовка до виконання навику:

    1. одягнути гумові рукавички;
    2. заповнити ємності відповідними дезрозчинами ;

    IV. Основні етапи виконання навику:

    1. Одразу ж після використання шприц та голку промити дезрозчином в ємності, промаркірованій "Для промивання шприців та го-
      лок", пропускаючи розчин через голку декілька раз.
    2. Шприци та голки одноразового використання у розібраному вигляді
      занурити в дезрозчин в ємності, промаркірованій "Для замо-
      чування шприців та голок   одноразового використання" на 60 хв.
    3. Після замочування одноразових шприців необхідно відломити канюлю
      шприца або переломити поршень, голку зігнути.  Після    деформації —
      зібрати всі шприци і голки (в контейнерах) та здати їх старшій медичній сестрі відділення.
    4. Шприци та голки багаторазового використання у розібраному вигляді
      занурити в дезрозчин в ємності, промаркірованій "Для замо-
      чування шприців та голок багаторазового використання" на 60 хв.
    5. Після замочування шприців та голок багаторазового використання їх
      необхідно ретельно промити під проточною водою від залишків хлораміну.

    6.  Скласти шприци та голки у крафт-пакети і у бікс. Бікс віднести в центра-
    лізоване стерилізаційне відділення для проведення  передстерилізацій-
    ноі  очистки і стерилізації.
    7.  Пацієнти, які перенесли хворобу Боткіна, повинні користуватися тільки
    шприцами та голками одноразового використання.
    8.Ватні кульки одразу ж після використання занурити в дезрозчин в ємності, промаркірованій "Для використаних ватних кульок", на 60 хв.

    ДЕЗІНФЕКЦІЯ МАНІПУЛЯЦІЙНОГО СТОЛА.

    І. Місце проведення:
    маніпуляційний, процедурний, перев'язувальний кабінети, кабінет доклінічної
    практики.
    //. Оснащення робочого місця:

    1. Проточна вода.
    2. Туалетне мило.
    3. Рушник.
    4. Маніпуляційний стіл.
    5. Промаркірована ємність для дезінфекції стола з дезрозчином.
    6. Серветки.

    ///. Попередня підготовка до виконання навику:

    1. помити руки з милом, витерти рушником, одягнути рукавички.
      IV. Основні етапи виконання навику:
    2. Одноразовою бавовняною серветкою, змоченою  дезрозчином, ретельно продезінфікувати поверхню маніпуляційного стола.
    3. Після висихання, приблизно через  10-15 хв., знову свіжою серветкою,
      змоченою дезрозчином, продезінфікувати маніпуляційний стіл.
    4. Помити руки в гумових рукавичках проточною водою з милом, витерти інди-
      відуальним рушником.

    НАКРИВАННЯ СТЕРИЛЬНОГО МАНІПУЛЯЦІЙНОГО СТОЛА.

    І. Місце проведення:
    маніпуляційний, процедурний, перев'язувальний кабінети, кабінет доклінічної
    практики.
    //. Оснащення робочого місця:

    1. Маніпуляційний стіл.
    2. Пінцет у дезінфікуючому розчині (6% розчин пероксиду водню).
    3. Бікс, у якому розміщені стерильні: простирадла — 2 шт., затискачі для білизни — 2 шт., пінцети  (в необхідній кількості). Індикатор стерильності.

    4. Стерильні гумові рукавички.
    ///. Попередня підготовка до виконання навику:

    1. провести дезінфекцію маніпуляційного стола;
    2. перевірити дату стерилізації бікса;
    3. відкрити бікс;
    4. - знезаразити руки в гумових рукавичках за допомогою 70% етилового спирту.

    IV. Основні етапи виконання навику:

    1. За допомогою пінцета, який занурений на   3/4   довжини в 6% розчин
      перекису водню, взяти із бікса індикатор стерильності і перевірити якість
      стерилізації.
    2. За допомогою цього ж пінцета взяти із бікса два стерильні пінцети.
    3. 3.       Робочий пінцет занурити знову в дезінфікуючий розчин.
      Запам'ятайте! Далі всі етапи накривання стерильного столу повинні вико-
      нуватися одним стерильним пінцетом, взятим із бікса.
    4. Стерильним пінцетом взяти  із бікса стерильне простирадло і
      обережно на витягнутих руках розгорнути простирадло так, щоб воно
      залишилося складене вдвічі. Закрити маніпуляційний стіл так, щоб краї
      простирадла звисали на 20-30 см від його панелі з усіх сторін.

    6. Двома стерильними пінцетами взяти із бікса друге простирадло. Розвер-
    нути його аналогічно першому.

    1. Вдвічі складене простирадло накласти на стіл поверх першого. Просте-
      жити, щоб    передні краї простирадла вільно відкривалися і на 8-10 см
      опускалися вниз від передньої панелі столу. Таким чином, стерильний
      стіл накривається так, щоб знизу було 4 стерильні шари простирадла, а
      зверху — 2.
    2. Стерильним пінцетом почергово взяти із бікса   затискачі для білизни і
      накласти їх на   вільні кінці верхньої частини простирадла. За допомогою
      затискачів для білизни медична сестра відкриває і закриває стерильний
      стіл.
    3. Пінцет, за допомогою якого накривали стерильний стіл, вилучити  із
      роботи.

    10.        До  верхньої частини простирадла за допомогою голки  прикріпити
    бірку. На бірці зазначити дату, час накривання стерильного столу і по­
    ставити свій підпис.

    1. Використовувати стерильний стіл можна протягом 6 годин.
    2. Запам'ятайте! Забороняється торкатися руками до поверхні стериль-
      ного столу, відкривати руками стіл, класти на стіл робочий стерильний
      пінцет.

     ПЕРЕДСТЕРИЛІЗАЦІЙНА ОЧИСТКА ШПРИЦІВ ТА ГОЛОК БАГАТОРАЗОВОГО ВИКОРИСТАННЯ.

    Передстерилізаційна очистка передбачає видалення із виробів білкових, жирових, механічних забруднень і залишків лікарських препаратів.
    /. Місце проведення:
    централізоване стерилізаційне відділення, кабінет доклінічної практики.
    //. Оснащення робочого місця:

    1. Шприци та голки багаторазового використання.
    2. Ємність промаркірована "Миючий розчин".
    3. Миючі засоби: "Біолот", "Лотос".
    4. 27,5% розчин пергідролю.
    5. Йоршик.
    6. Мандрен.
    7. Водяний термометр.
    8. Водопровідна вода.
    9. Дистильована вода.

    10.      Сухожарова шафа.
    ///. Попередня підготовка до виконання навику:

    1. приготувати миючий розчин у промаркірованій ємності:

          Перший спосіб:
    а)               взяти 5г порошку "Біолот" і 995 мл води;
    б)               змішати порошок "Біолот" з водою.
    Другий спосіб:
    а)                взяти 5г порошку "Лотос", 27,5% пергідролю, 978мл води;
    б)               змішати порошок "Лотос" з водою, а потім долити до розчину
    миючого засобу пергідроль.

    1. миючий розчин, до складу якого входить порошок "Біолот", підігріти до
      І +40-45°С. (Температуру контролювати водним термометром);
    2. миючий розчин, до складу якого входить порошок "Лотос", підігріти до  темп.5О-55°С.

     Запам'ятайте! Дуже важливо температуру розчину довести саме до цифр, вказаних вище, тому що при кімнатній температурі біоло
    гічно активні речовини виділяються в розчин дуже повільно, а при більш високій температурі вони руйнуються;

    1. миючий розчин, до складу якого входить порошок "Біолот", використовується одноразово;
    2. миючий розчин, до складу якого входять синтетичні миючі засоби "Лотос" або "Прогрес", використовується протягом однієї доби (з моменту виготовлення). Підігрівати такий розчин можна до 6 разів на добу (при умові, що колір розчину не змінюється).

    -       заготувати дистильовану воду.
    IV. Основні етапи виконання навику:
    1.      Покласти шприци та голки в розібраному вигляді в ємність, промаркіровану "Миючий розчин", заповнену теплим миючим розчином на  15 хв.Шприци та голки повинні бути повністю занурені у розчин.
    2.      Через 15 хв. промити    циліндри йоршиком, а поршні — марлевою серветкою. Голки прочистити мандреном, а потім через кожну голку пропустити миючий розчин.
    3.      Промити шприци та голки під холодною проточною водою, щоб звільнити їх від миючого засобу. При використанні розчину, до складу якого входить порошок "Біолот", промивання проводиться 2-3 хв., а при використанні розчину, до складу якого входить порошок "Лотос", — 5-6 хв.

    1. Провести контроль якості передстерилізаційної очистки.  На залишки захованої крові провести бензидинову, ортотолуїдинову або азопірамову пробу. На залишки миючих засобів провести фенолфталеїнову пробу.
    2. В ємності, заповненій дистильованою водою, промити протягом  1   хв. шприци та голки від солей, які містяться у водопровідній воді (при стерилізації солі осідають на стінках циліндра, поршня, в канюлі голки і порушують прохідність шприца і голки).
    3. Поршні і циліндри на сітці стерилізатора, а голки — в малій упаковці
      помістити у сухожарову шафу і просушити їх гарячим повітрям при тем-
      пературі 80-85°С до повного зникнення вологи.
    4. Після передстерилізаційної очистки сухі шприци у розібраному вигляді
      та голки упакувати в крафт-пакети або у подвійні бавовняні  мішечки,
      помістити їх у підготовлений бікс   з індикатором та провести стериліза-
      цію в автоклаві.

    Примітка: Передстерилізаційна очистка металевого медичного інструментарію проводиться аналогічно описаній передстерилізаційній очистці шприців та голок багаторазового використання.

     КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ ПЕРЕДСТЕРИЛІЗАЦІЙНОЇ ОЧИСТКИ.

    Контроль передстерилізаційної очистки проводять санітарно-протиепідемічні і дезінфекційні станції 1 раз у квартал. Самоконтроль у лікувально-профілак­тичних установах проводиться не рідше одного разу на тиждень старшою ме­дичною сестрою відділення, а також самоконтроль в централізованому стери­лізаційному відділенні проводиться працівниками цього відділення. Контролю підлягає 1% від виробів одного призначення, але не менше 3-5 одиниць із партії. Обстежувані вироби повинні бути кімнатної температури (бажано не вище 4-25°С), гарячі вироби перевірці не підлягають.

    Бензидинова проба.

    /. Місце проведення:
    стерилізаційне відділення, маніпуляційний кабінет, перев'язувальний кабінет, операційний блок.
    //. Оснащення робочого місця:

    1. 3% розчин перекису водню.
    2. 0,5-1%    розчин солянокислого бензидину.
    3. 50% розчин оцтової кислоти.
    4. Сірчанокислий бензидин.
    5. Пробірка — 2 шт.
    6. Піпетки — 2 шт.
    7. Контрольний інструмент.

    ///. Попередня підготовка до виконання навику:
    -      приготувати реактив №1:
    змішати в рівних кількостях 0,5-1% розчин солянокислого бензидину і 3% розчин перекису водню;
    -      приготувати реактив №2:
    у пробірку влити 5мл 50% оцтової кислоти. Додати 0,025г сірчанокислого бензидину. Обережно перемішати, щоб бензидин повністю роз­чинився. Додати 5мл 3% перекису водню;
    -      приготувати стерильний лоток і стерильну одноразову бавовняну сервет-
    ку розміром 3-5 см, складену в декілька шарів.
    IV. Основні етапи виконання навику:

    1. Контрольний інструмент покласти на бавовняну серветку, розміщену у
      лотку.
    2. На контрольний інструмент (скальпель, шпатель, пінцет) за допомогою піпетки нанести 2-3 краплі реактиву №1 або реактиву №2.
    3. Визначити зміну кольору крапель реактиву. Враховувати зміну кольору
      тільки   протягом 1 хв. після контакту реактиву із забрудненою ділянкою.
    4. Зробити висновок: при зміні кольору реактиву на   синьо-зелене забар-
      влення проба вважається позитивною і вказує на недостатню передсте-
      рилізаційну обробку інструмента, на залишки білкового характеру (гній,
      кров тощо).

    Ортотолуїдинова проба.

     /. Місце проведення:
    стерилізаційне відділення, маніпуляційний кабінет, перев'язувальний кабінет, операційний блок.
    //. Оснащення робочого місця:

    1. 96° розчин етилового спирту.
    2. Ортотолуїдин.
    3. 50% розчин оцтової кислоти.
    4. Дистильована вода.
    5. 20% розчин перекису водню.
    6. 3% розчин перекису водню,
    7. Пробірки — Зшт.
    8. Піпетки — Зшт.
    9. Контрольний інструмент.

    ///. Попередня підготовка до виконання навику:
    -       приготувати реактив №1:
    приготувати 4% розчин ортотолуїдина у 96° етиловому спирті (збе­рігати у холодильнику). Влити у пробірку 5-1 Омл 4% спиртового розчину ортотолуїдина. Добавити до нього в однаковій кількості 50% розчин оцтової кислоти. Добавити дистильовану воду 5-10 мл.
    -       приготувати реактив №2:
    у пробірку влити 5мл 50% розчину оцтової кислоти. Додати 0,025г ортотолуїдина. Обережно перемішати до повного розчинення орто­толуїдина. Додати 5мл 3% розчину перекису водню.
    -       приготувати реактив №3:
    приготувати 1% водний розчин ортотолуїдина, влити його в про­бірку. Додати в однаковій кількості 3% розчин перекису водню.
    -       приготувати стерильний лоток і стерильну одноразову бавовняну сервет
    ку розміром 3-5 см, складену в декілька шарів.
    IV. Основні етапи виконання навику:

    1. Контрольний інструмент покласти на бавовняну серветку, розміщену у
      лотку.
    2. На контрольний інструмент (скальпель, шпатель, пінцет) за допомогою
      піпетки нанести 2-3 краплі реактиву №2 або №3. У випадку, якщо на
      інструмент наноситься 2-3 краплі реактиву №1, необхідно на це ж місце
      нанести ще 2-3 краплі 20% розчину перекису водню.
    3. Визначити зміну кольору крапель реактиву. Враховувати зміну кольору
      тільки   протягом 1 хв. після контакту реактиву із забрудненою ділянкою.
    4. Зробити висновок: при зміні кольору реактиву на синьо-зелене забарвлення проба вважається позитивною і вказує на недостатню передстери-лізаційну обробку інструмента, на залишки білкового характеру (гній, кров тощо).

    Азопірамова проба.

    Проба з азопірамом за чутливістю не поступається бензидиновій  і  в   10 разів перевищує амідопіринову.
    /. Місце проведення:
    стерилізаційне відділення,  маніпуляційний кабінет,  перев'язувальний кабінет, операційний блок.
    //. Оснащення робочого місця:

    1. Амідопірин — 10 г,   солянокислий анілін — 0,15 г,   спирт етиловий 96' —
      100 г.
    2. 3% розчин перекису водню.
    3. Пробірка.
    4. Піпетка.
    5. Контрольний інструмент.

    ///. Попередня підготовка до виконання навику:
    -замовити в аптеці початковий розчин азопіраму:
    амідопірин — 10 г солянокислий анілін — 0,15 г спирт етиловий 96° — 100 г
    -      зберігати розчин в закритому флаконі при температурі +4°С (в холодиль-
    нику) протягом 2 місяців, в темному місці при кімнатній температурі — протягом  1 місяця;
    -      безпосередньо перед перевіркою якості передстерилізаційної очистки
    виробів приготувати робочий розчин: змішати однакову об'ємну кількість
    азопіраму і 3%  розчин перекису водню.
    IV. Основні етапи виконання навику:

    1. На контрольний інструмент за допомогою піпетки нанести 2-3 краплі
      реактиву.
    2. Визначити зміну кольору крапель реактиву.  Врахувати зміну кольору
      тільки   протягом 1хв. після контакту реактиву із забрудненою ділянкою.
    3. Зробити висновок: при зміні реактиву спочатку на фіолетове, а потім на
      рожево-бузкове забарвлення проба вважається позитивною і вказує на
      недостатню передстерилізаційну очистку інструмента, на залишки кров'я-
      них забруднень.

    Фенолфталеїнова проба.

    /. Місце проведення:
    стерилізаційне відділення, маніпуляційний кабінет,  перев'язувальний кабінет, операційний блок.
    //. Оснащення робочого місця:

    1. 1% спиртовий розчин фенолфталеїне.
    2. Пробірка.
    3. Піпетка.

    ///. Попередня підготовка до виконання навику:
    -приготувати 1% спиртовий розчин фенолфталеїну.
    IV. Основні етапи виконання навику:

    1. На контрольний інструмент за допомогою піпетки  нанести   1-2 краплі
      1% розчину фенолфталеїне.
    2. Визначити зміну кольору крапель реактиву. Враховувати зміну кольору
      тільки   протягом 1 хв. після контакту реактиву із забрудненою ділянкою.
    3. Зробити висновок: при зміні кольору реактиву на рожеве забарвлення,
      проба вважається позитивною і вказує на недостатню передстерилізаційну
      обробку інструмента, а саме на наявність залишків миючого засобу.

    СТЕРИЛІЗАЦІЯ ПАРОЮ ПІД ТИСКОМ У ПАРОВОМУ СТЕРИЛІЗАТОРІ. КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ.

    Паровим методом можна стерилізувати білизну (халати, простирадла, рушники),  перев'язувальний  матеріал  (марлеві серветки,  тампони,  турунди,  ватні кульки), вироби з гуми (рукавички, катетери, бужі), шприці, голки багаторазо-вого використання, тощо.
    І. Місце проведення:
    централізоване стерилізаційне  відділення.
    //. Оснащення робочого місця:

    1. Автоклав.
    2. Бікси, заповнені матеріалом.
    3. Стерильне простирадло.
    4. Стіл.

    III.Попередня підготовка до виконання навику:

    1. відкрити отвори в біксах;
    2. помістити бікси у внутрішню камеру автоклава;
    3. кришку автоклава герметично закрити.

    IV.Основні етапи виконання навику:
    1.      Через лійку в автоклав налити воду, рівень якої визначити по водомірно-
    му склу.

    1. Запобіжний кран встановити на покажчик тиску,  при якому передба-
      чається проводити стерилізацію 147-196 кПа (1,5-2 атм.).
    2. Кран, який відводить повітря і пару, закрити.
    3. Тиск в автоклаві довести до 98 кПа (1атм.), відкрити кран і випустити
      залишки повітря разом із парою.
    4. Після цього кран повторно закрити і довести до 147-196 кПа. Момент
      підняття тиску до заданого режиму вважати початком стерилізації.
    5. При тиску  147  кПа (1,5атм.) і температурі   120°С стерилізація продов-
      жується 45 хв., а при тиску 196 кПа (2атм.) і температурі 132°С-20хв.
    6. Протягом проведення стерилізації в автоклаві необхідно провести кілька
      "продувок".

    8.      Після закінчення стерилізації пару із автоклава випустити через випуск-
    ний кран, на який надіта гумова трубка. Трубка виведена за межі при-
    міщення.
    9.      Коли стрілка манометра наблизиться до нуля, відгвинтити гвинти і відкрити
    кришку автоклава.

    1. Вийняти бікси і викласти на стіл, накритий стерильним простирадлом.
    2. Негайно закрити бокові отвори в біксах. Накрити бікси іншим стерильним простирадлом до повного охолодження.
    3. Після закінчення стерилізації через випускний кран видалити воду із
      автоклава.
    4. Термін зберігання простерилізованого матеріалу в біксах з фільтром —
      20 діб, без фільтра — 3 доби.

     СТЕРИЛІЗАЦІЯ В ПОВІТРЯНОМУ СТЕРИЛІЗАТОРІ. КОНТРОЛЬ
    ЯКОСТІ.

     І. Місце проведення:
    маніпуляційний,  процедурний,  перев'язувальний  кабінети.
    //. Оснащення робочого місця:

    1. Сухожарова шафа.
    2. Контейнери для інструментів.
      ///. Попередня підготовка:

    -      інструменти викласти на решітці сухожарової шафи або у контейнери для
    інструментів. IV. Основні етапи виконання навику:

    1. Включити сухожарову шафу, при цьому дверцята залишити відкритими.
    2. Коли температура в сухожаровій шафі досягне 85-90°С (див. на термо-
      метр шафи), дверцята закрити.
    3. Коли температура в сухожаровій шафі досягне  180°С    (див. на термо-
      метр шафи), почати рахувати час стерилізації. Він повинен бути 60 хв.
    4. Через 40 хв. від початку стерилізації шафу вимкнути, але дверцята не
      відкривати.
    5. Коли температура в шафі знизиться до 85-90Х    (див.  на термометр
      шафи), дверцята шафи відкрити.
    6. Стерильним інструментом закрити кришку контейнера.
    7. Почекати  15-20 хв. (для охолодження).
    8. Вийняти інструменти і викласти на стерильний стіл.

    СТЕРИЛІЗАЦІЯ МЕДИЧНОГО ІНСТРУМЕНТАРІЮ МЕТОДОМ КИП'ЯТІННЯ ( В ДОМАШНІХ УМОВАХ).

    Кип'ятіння, як спосіб стерилізації, допускається лише в тих випадках, коли інші методи стерилізації застосовувати неможливо (наприклад, в домашніх умо-вах, коли одним і тим же шприцом роблять ін'єкцію одному пацієнту).
    /. Місце проведення:
    домашні умови.
    //. Оснащення робочого місця:

    1. Електричний або не електричний стерилізатор.
    2. Предмети медичного призначення.
    3. Марля.
    4. Пінцети — 2 шт.
    5. Гачки для виймання сітки — 2 шт.
    6. Дистильована вода.

    ///. Попередня підготовка до виконання навику:

    1. сітку стерилізатора застелити марлею, вкласти предмети медичного призначення, гачки для виймання сітки.

    IV. Основні етапи виконання навику:

      • У стерилізатор налити холодну дистильовану воду або водопровідну
        воду з  гідрокарбонатом  натрію із розрахунку на  100 мл води  — 2г
        гідрокарбонату натрію. Предмети медичного призначення повинні бути повністю занурені у воді.
      • Закрити кришку і вімкнути електричний стерилізатор (якщо стериліза-
        тор не електричний, поставити на вогонь плитки).
      • Кип'ятити 45хв. з моменту закипання води.
      • Через 45 хв. стерилізатор вимкнути.