...
Головна » Загальний догляд за хворими » Дихання

ПІДРАХУНОК ЧАСТОТИ ДИХАННЯ.

При догляді за пацієнтами із захворюваннями органів дихання необхідно стежити за частотою, глибиною та ритмом дихання. Нормальне дихання без-звучне і непомітне для оточуючих. Людина звичайно дихає через ніс із закри-тим ротом. У дорослої людини частота дихання у стані спокою коливається від
16 до 20 дихальних рухів за 1 хв., причому вдих в 2 рази коротший за видих; одне дихання відповідає приблизно чотирьом пульсовим ударам. У жінок частота дихання дещо більша, ніж у чоловіків. Під час сну і в стані спокою дихання стає повільнішим. Фізична праця, нервове збудження, підвищення температури учащають дихання.
/. Місце проведення:
стаціонар, домашні умови.
//. Оснащення робочого місця:

  1. Годинник із секундною стрілкою або секундомір.
  2. Температурний лист.
  3. Ручка.

///. Попередня підготовка до виконання навику:

  1. підготувати годинник із секундною стрілкою або секундомір;
  2. запропонувати пацієнту сісти на стілець або лягти у ліжко;
  3. вимити руки з милом під проточною водою, витерти рушником.

IV. Основні етапи виконання навику:

  1. Рахувати необхідно вдих і видих, як один дихальний рух. Підрахунок
    проводити протягом   1 хвилини. При наявності досвіду можна рахувати
    протягом ЗО секунд, результат підрахунку помножити на 2.
  2. Пам'ятайте! Пацієнт може невимушено затримувати або прискорювати дихання, тому під час обстеження необхідно вести підрахунок дихальних рухів грудної клітки непомітно для нього.
  3. Можна рахувати дихання безпосередньо після визначення частоти пульсу, не віднімаючи руки від променевої артерії — тоді пацієнт впевнений, що у нього рахують пульс.
  4. Якщо дихання поверхневе і рухи грудної клітки або живота важко помітити, то необхідно зробити вигляд, що рахуєте пульс, тримаючи свою руку на променевій артерії пацієнта. Тим часом іншу руку непомітно покласти пацієнту на його грудну клітку (при грудному типі дихання) або на живіт (при черевному типі дихання). Протягом 1 хв. рахувати кількість дихальних рухів грудної клітки.
  5. Можна спостерігати за частотою дихання і на відстані від пацієнта — при  uрудному типі дихання рахувати кількість рухів грудної клітки за 1 хвилину, а при черевному — рухи черевної стінки протягом 1 хвилини.
  6. Отриманий результат записати цифрами в історії хвороби, амбулаторній
    картці та на температурному листі (у відповідній графі).

 

 

ДОПОМОГА ПАЦІЄНТУ ПІД ЧАС ЗАДИШКИ.

Задишка — це зміна частоти, глибини та ритму дихання. Задишка може супроводжуватися учащанням дихання (тахіпное), уповільненням дихання (бра-дипное) або навіть повною зупинкою дихання (апное). За своїм характером задишка поділяється на інспіраторну, експіраторну та змішану.
Інспіраторна задишка проявляється утрудненим вдихом і виникає при наявності перешкоди для проходження повітря у верхніх дихальних шляхах - спазм голосових зв'язок, стороннє тіло, пухлина, запальні процеси в гортані, трахеї. Експіраторна задишка проявляється утрудненим видихом і виникає при спазмі дрібних бронхів та їх обструкції. Змішана задишка проявляється утрудненням вдиху та видиху і виникає внаслідок зменшення дихальної поверхні легенів (напр. при запаленні легенів, туберкульозі легенів, ексудативному плевриті та ін.)
Різко виражена задишка називається ядухою. Якщо ядуха має характер приступу вона називається астмою. Астма є бронхіальна і серцева.
/. Місце проведення:
стаціонар, домашні умови.
//. Оснащення робочого місця:

  1. Функціональне ліжко.
  2. Підголівник або 2-3 подушки.
  3. Централізована система   подачі кисню або киснева подушка.
  4. Гумова грілка.
  5. Кухоль з гарячою водою (t 60°-70°С).
  6. Рушник, серветка.
  7. Стерильні шприци ємністю 5, 10 мл з голками.
  8. Стерильні ватні кульки.
  9. 70° розчин етилового спирту.
  10. Бронхолітичні засоби.
  11. Серцево-судинні засоби.

///. Попередня підготовка до виконання навику:
- терміново викликати лікаря (якщо пацієнт знаходиться в стаціонарі) або швидку медичну допомогу (якщо пацієнт знаходиться вдома);

  1. перевірити роботу централізованої системи подачі кисню;
  2. при її відсутності заповнити киснем кисневу подушку від балону;
  3. заповнити гумову грілку гарячою водою;
  4. підготувати стерильні шприци з голками;
  5. підготувати бронхолітичні засоби (адреналін, еуфілін, ефедрин);
  6. підготувати серцево-судинні засоби (нітрогліцерин, строфантин, корглікон).
    IV. Основні етапи виконання навику:
  7. Заспокоїти пацієнта (хвилювання може посилити задишку).
  8. Надати пацієнту напівсидяче положення у   ліжку:

а)           підняти головний кінець функціонального ліжка;
б)           застосувати підголівник;
в)           використати додаткові подушки.

  1. Звільнити грудну клітку пацієнта від одягу, який стискує її.
  2. Забезпечити доступ свіжого повітря в кімнату — відкрити кватирку або
    вікно.

5.      В умовах стаціонару забезпечити подачу кисню пацієнту від централізованої системи або кисневої подушки.
6.       Прикласти грілки до нижніх кінцівок пацієнта, попередньо перевіривши
їх температуру, щоб уникнути опіків.
7.      Уважно стежити за станом пацієнта. Дуже важливо своєчасно помітити і
правильно оцінити порушення дихання, зміну кольору і вологості шкірних
покривів, порушення психіки тощо.
8.       За призначенням лікаря продовжити надання невідкладної допомоги,
застосовуючи медикаментозні  препарати.
Запам'ятайте! При бронхіальній астмі призначаються одні групи препаратів, а при серцевій астмі - інші, тому помилкове призначення і введення ліків (особливо парентеральне) - не допустиме.

ДОПОМОГА ПАЦІЄНТУ ПІД ЧАС КАШЛЮ.

Кашель —  це складний рефлекторно-захисний акт, який  направлений  на видалення вмісту дихальних шляхів (слизу, харкотиння, крові, сторонніх тіл). Кашель може бути сухим та вологим (із виділенням харкотиння), постійним чи періодичним, приступоподібним. Кашель виникає майже при всіх захворюваннях органів дихання, а тому необхідно обов'язково звернутися до лікаря, щоб після обстеження він встановив діагноз і призначив лікування.
/. Місце проведення:
стаціонар, домашні умови.
II. Оснащення робочого місця:
1.       Лужна мінеральна вода.

  1. Тепле молоко.
  2. Гідрокарбонат натрію.
  3. Інгалятор тепловологий або паровий з електропідігрівом.
  4. Ниркоподібний лоток.
  5. Гірчичники.
  6. Вода температурою +40°-45°С.
  7. Рушник.

9.      Набір чистих сухих банок (10-15 шт.).

  1. Металевий зонд з нарізками на кінці.
  2. 96° розчин етилового спирту у флаконі.
  3. Плювальниця або чиста суха банка ємністю 250 мл.
  4. Протикашльові засоби.
  5. Відхаркуючі засоби.

///. Попередня підготовка до виконання навику:

  1. підготувати все необхідне для постановки гірчичників;
  2. підготувати все необхідне для постановки банок;
  3. підготувати інгалятор і лікарський розчин.
    IV. Основні етапи виконання навику:

І    1. Надати пацієнту напівсидяче положення у ліжку, при якому зменшується
кашель.
2.      Забезпечити доступ свіжого повітря у палату — відкрити кватирку або
вікно (без протягів), при провітрювані добре вкрити пацієнта.
3.      Дати тепле питво пацієнту: молоко з натрієм гідрокарбонатом (на склянку молока 1/2 чайної ложки натрію гідрокарбонату) або молоко з лужною мінеральною водою.
4.    Зробити пацієнту інгаляцію, враховуючи показання і протипоказання (Блок "Інгаляція лікарських речовин").

  1. Поставити пацієнту на грудну клітку гірчичники або банки, враховуючи
    показання і протипоказання.
  2. За призначенням лікаря при сухому кашлі застосувати протикашльові
    засоби (лібексин, бромгексин, кодтерпін).
  3. За призначенням лікаря при вологому кашлі застосувати відхаркувальні
    засоби (сиропи, настої, відвари із лікарських рослин; бронхолітин, пектусин).

При вологому кашлі дати пацієнту плювальницю або чисту банку ємністю
250 мл з кришкою, на дно якої налити трохи води або дезрозчину.

ДОЛІКАРСЬКА ДОПОМОГА ПРИ КРОВОХАРКАННІ. ЛЕГЕНЕВІЙ КРОВОТЕЧІ.

Кровохаркання — це виділення при кашлі харкотиння з домішками крові, у вигляді прожилок або невеликих згустків. Кровохаркання завжди є серйозною ознакою, бо якщо не вжити відповідних заходів, може розвинутися легенева кровотеча. Кровохаркання або легенева кровотеча може спостерігатися при туберкульозі, раку, абсцесі, інфаркті легенів, а також при бронхоектатичній хворобі. Легенева кровотеча супроводжується кашлем, кров змішана з харкотин-ням, має світло-червоне забарвлення, піниста. Хворі в такому стані дуже хви-люються, їх переслідує страх смерті і вони потребують невідкладної допомоги.
/. Місце проведення:
стаціонар, домашні умови.
II. Оснащення робочого місця:

  1. Міхур із льодом.
  2. Рушник, серветка.
  3. Ниркоподібний лоток.

4. Джгути (3 шт.)
5.     Стерильні  шприци ємнісію 5-10 мл з  голками.
6.  Стерильні  ватні  кульки.
7     70"  розчин етилового спирту  у флаконі.
8.    Кровоспинні  засоби.

  1. Інфузійні  засоби.

 ///. Попередня підготовка до виконання навику:
терміново викликати лікаря (якщо пацієнт знаходиться а стаціонарі) або швидку медичну допомогу (якщо пацієнт знаходиться вдома) і організувати  госпіталізацію  пацієнта у  відділення стаціонару;

  1. заповнити міхур льодом, снігом або холодною водою;
  2. мідіотувати холодний розчин кухонної солі   (1 ст. ложка солі  на склянка
    холодної   зоди);

підготувати стерильні  шприци,  голки,  одноразову систему;
-     підготувати  кровоспинні  засоби  (амінокапронову  кислоту,  медичний же-
латин,   дицинон);
-     підготувати  інфузійні  засоби  (поліглюкін,  реополіглюкін).
IV. Основні етапи виконання навику:
1   Заспокоїти пацієнта (хвилювання може посилити кровохаркання і легеневу   кровотечу).  Заборонити   пацієнту   розмовляти.
2.  Надати пацієнту напівсидяче положення у    ліжку:
а)         підняти головний  кінець функціонального ліжка;
б)        застосувати  підголівник;
в)         використати додаткові  подушки.
3. Повернути пацієнта на уражений бік, щоб кров не попадала в бронхи, здорову легеню До рота підставити ниркоподібний лоток для відхаркування;  дати чисту серветку.
4. Заборонити виконувати різні рухи, тому що фізичне навантаження може посилити  легеневу  кровотечу
5. На відповідну ділянку : рудної кутики прикласти холод (міхур з льодом. холодний компрес).
6.    Дати пацієнту ковтати  невеликі   грудочки льоду або дати випити холодний розчин кухонної солі по   1 ч. л   через   1-2 хв   декілька раз.
7. При значній кровотечі — накласти джгути на три кінцівки, знімаючи почергово один джгут  через  10-5 хв.
8     За призначенням лікаря ввести  пацієнту  кровоспинні засоби  (амінокапронову  кислоту,   медичний  желатин,  дицинон).
9. За  призначенням   лікаря   ввести  пацієнту  інфузійні засоби   (поліглюкін,
реополіглюкін).

    • При сильному кашлі застосувати протикашльові  засоби (лібексин, бромгексин, кодтерпін).