...
Головна » Загальний догляд за хворими » Гігієна, режим і харчування вагітних

Гігієна вагітних
В організмі жінки під час вагітності виникають фізіологічні зміни, які зумовлені пристосуванням материнського організму до нош умов, пов'язаних з розвитком плода. Ці зміни спрямовані на створення сприятливих умов для розвитку плода, нормального перебігу вагітності і готують організм жінки до пологів і грудного вигодовування немовляти. Усі органи і системи організму вагітної функціоную! з підвищеним навантаженням, тому порушення правил гігієни, їй збалансоване харчування, надмірні фізичні і психоемоційні навантаження можуть спричинити різноманітні ускладнення.
Для нормального перебігу вагітності жінка повинна дотримуватися раціонального загального режиму, режиму праці і відпочинку, правильно харчуватися і виконувати відповідні гігієнічні вимоги.
Загальний режим здорової вагітної при правильному способі життя не потребує особливих змін. Вагітна може займатися звичайною роботою, чергуючи фізичну і розумову працю через кожні 40—50 хні уникаючи перевтоми, фізичних навантажень, різких рухів.
Згідно з законодавством України, вагітні звільняються від роботи п нічний час, понаднормових робіт, а також праці, пов'язаної з впливом шкідливих виробничих чинників — вібрації, високих і низьких температур, радіації, цілої низки хімічних речовин.
Дуже важливо створити емоційно сприятливу обстановку для вагітної. Велике значення для нормального перебігу вагітності має повноцінний сон тривалістю не менше ніж 8 год на добу. Перед сном бажано здійснити прогулянку або провітрити кімнату. Взагалі про­гулянки на свіжому повітрі протягом дня благотворно впливають на фізичний і психічний стан вагітної та внутрішньоутробний розвиток плода, тому доцільно гуляти кілька разів на день по 1—2 год, проте запобігаючи перевтомленню.
Здоровій вагітній показані повітряні та сонячні ванни. Тривалість повітряних ванн спочатку має бути 5—10 хв за температури повітря 20—22 °С, по мірі загартовування організму вони подовжуються до 15—20 хв. Сонячні ванни (з 8 до 11 год і з 17 до 19 год) призначають­ся на 10—15 хв з урахуванням стану нервової, серцево-судинної та Інших систем. В осінньо-зимовий період призначають ультрафіоле­тове опромінення. При нормальному перебігу вагітності дозволяєть­ся купатися в теплу погоду в морі і річці.
Під час вагітності необхідно займатися лікувальною фізкульту­рою, яка підвищує фізичні можливості організму жінки, створює від­чуття бадьорості, поліпшує настрій і апетит. У процесі виконання фі­зичних вправ зміцнюються м'язи всього тулуба, особливо черевного преса і тазового дна, покращується зовнішнє дихання, жінка вчиться керувати диханням. Фізична підготовка сприяє тому, що пологи пе­ребігають швидше і легше, рідше спостерігаються аномалії пологових сил, травми пологових шляхів, гіпотонічні кровотечі у післяпо­логовий період. У комплекс гігієнічної гімнастики доцільно вводити різноманітні фізичні вправи, що зміцнюють грудні м'язи. Комплекс вправ призначає лікар жіночої консультації після ретельного обсте­ження вагітної, а заняття проводять досвідчені медсестри або акушер­ки, поступово регулюючи навантаження. Спочатку вагітна відвідує групові заняття, а потім може виконувати їх удома. Для кожного тер­міну вагітності існує певний комплекс вправ, після 35—36-го тижня вагітності до нього включають прийоми знеболювання пологів. На­прикінці вагітності доцільно ознайомити жінку з комплексом вправ, які рекомендується виконувати у післяпологовий період.
Вагітна повинна уникати контактів з інфекційними хворими, тому що інфекційні хвороби становлять серйозну загрозу для здоров'я вагітної і плода.
У загальному комплексі гігієнічних заходів важливе значення має гігієнічний догляд за тілом — необхідна умова для нормальної діяльності не тільки шкіри, але і всього організму.
Чистота шкіри сприяє нормальному здійсненню всіх її функцій -захисної, дихальної, терморегуляційної і особливо видільної, чим полегшується робота нирок, які при вагітності працюють з великим навантаженням, виділяючи продукти обміну не тільки матері, але і плода. Вагітна повинна приймати 2 рази на день теплий душ, вранці і ввечері, якщо побутові умови цього не дозволяють, слід регулярно проводити вологі обтирання тіла рушником, змоченим у воді кімнатної температури. Водні процедури повинні проводитися у поєднай з гігієнічною гімнастикою, сонячними і повітряними ваннами. Не рекомендується вагітним парити ноги, приймати ванну в останні терміни вагітності.
Вагітна повинна стежити за станом зубів і чистотою порожнини рота — чистити зуби за загальноприйнятими правилами. Карієс зубів, гінгівіт та інші запальні процеси необхідно своєчасно лікувати.
Зовнішні статеві органи необхідно обмивати теплою водою з м лом 1—2 рази на день. Гігієнічні спринцювання під час вагітності протипоказані.
Особливу увагу під час вагітності необхідно приділяти грудним залозам. їх щоденно обмивають водою кімнатної температури, з н ступним обтиранням шорстким рушником. У разі плоских або втягнутих сосків рекомендується їхній легкий масаж із витягування 2—3 рази на день по 3—4 хв, починаючи з 34—35 тижня вагітності Жінка має носити зручні, достатні за об'ємом бюстгальтери із про стої щільної тканини, які не стискають, а лише підтримують грудні залози.
Одяг вагітної має бути бавовняним, чистим, зручним і вільним взуття — зручне і на широких підборах. Усім вагітним з 7—8-го місяців вагітності бажано користуватися дородовим бандажем (яки надягають у положенні лежачи), щоб уникнути перерозтягнення передньої черевної стінки, особливо це стосується жінок, які багато разів народжували, з вузьким тазом.
Особливого значення у вагітних набуває статева гігієна. Необхідно утримуватися від статевих стосунків у перші 2—3 міс вагітності тому що зміни кровонаповнення судин у статевих органах, які відбуваються при статевому акті, можуть призвести до переривання вагітності, особливо у жінок з обтяженим акушерським анамнезом. В останні 2 міс вагітності статеві зносини повинні бути припинені, том що посилюється небезпека інфікування пологових шляхів.
Вагітним категорично забороняється паління та вживання наркотиків, оскільки це негативно впливає не тільки на організм вагітної а й на розвиток плода.

Спостереження за вагітними і догляд за ними
З моменту встановлення діагнозу вагітності і в разі бажання зберегти її жінка повинна спостерігатися у жіночій консультації (ЖК). Раннє взяття вагітної на облік (до 12-го тижня) допомагає більш точ­ному визначенню терміну вагітності і терміну видачі відпустки по ва­гітності, полегшує нагляд за розвитком вагітності, дозволяє своєчас­но виявити ускладнення. Ранньому зверненню вагітних у ЖК сприяє санітарно-освітня робота.
При першому відвідуванні ЖК у жінки з'ясовуються дані загального і акушерського анамнезу, умови життя і роботи, наявність шкідливих професійних факторів, які можуть негативно вплинути на розвиток плода і перебіг вагітності. За згодою вагітна може само­стійно заповнювати анкету. При наявності шкідливих або тяжких  умов праці жінки при першому звертанні їй видається довідка про необхідність звільнення від шкідливих і тяжких умов.
Додаткова інформація про статевий розвиток жінки, становлення репродуктивної функції, особливості сімейного стану, а також інша інформація надається дільничним терапевтом або сімейним лікарем.
Вагітним необхідні обстеження не лише акушера-гінеколога, а й інших фахівців. Обов'язковою вважається консультація терапевта, яка навіть за умов нормального перебігу вагітності повинна здійсню­ватися 2—3 рази, а в разі потреби — частіше. Вагітну направляють також до стоматолога для санації порожнини рота та на консультації до оториноларинголога, офтальмолога і невропатолога.
При подальшому спостереженні і за умов неускладненого пере­бігу вагітності частота відвідувань жіночої консультації до ЗО тиж вагітності становить 1 раз на місяць, а після ЗО тиж — 1 раз на два тижні. Оптимальна кількість відвідувань протягом вагітності — 10—12 раз.
Режим, харчування породіллі
При нормальному перебігу післяпологового періоду породіллю слід вважати здоровою жінкою.
Правильному перебігу післяпологового періоду сприяє спокій породіллі. Медперсонал післяпологового відділення повинен створити для неї умови для нормального сну, оберігати від хвилювань та інших негативних емоцій. Розпорядок дня породіллі складається так, щоб забезпечити гігієнічне утримання палат і ліжка, норм ну добову тривалість сну (не менше ніж 8 год), своєчасне годування дитини (6—7 раз на добу) і проведення гімнастики. Велике значення мають правильне харчування, активна поведінка породіллі, регулювання функцій прилеглих органів.
Здоровій породіллі не потрібно дотримуватися якоїсь особливої дієти. Вона може харчуватися, як звичайно, враховуючи, проте, певні продукти (гострі страви, цибуля, часник, шоколад) мої надавати молоку неприємного смаку, а вживання міцної кави, алкогольних напоїв може впливати на стан немовляти. їжа має б достатньо калорійною і збалансованою за вмістом у ній усіх харчових речовин (білків, незамінних амінокислот, жирів, незамінних жирних кислот, вітамінів, мінеральних солей). З продуктів, містять повноцінні білки, рекомендується сир, молоко, відварене м'ясо, курячі яйця (не більше одного на добу).  Як джерело ліпідів слід використовувати легкозасвоювані жири (вершкове масло, сметану). Обов'язковим є включення в щоденний раціон рослинної як основного джерела поліненасичених жирних кислот і вітамін Для профілактики анемії необхідне залізо, яке мати повинна отримувати з продуктами (печінка, бобові, салат, шпинат, кріп, петрушка). Рекомендовані спеціальні продукти для матерів-годувальниць "Фемілак-2", "Джерело". Харчування має бути 5—6-разовим, і слід споживати за 20—ЗО хв до годування дитини груддю. Необхідно контролювати кількість випитої рідини: при гіпогалактії пити і більше, при надмірній лактації чи лактостазі — обмежувати вживання рідини.
Догляд за породіллею
При організації догляду за породіллею особливо важливе значення має дотримання всіх правил асептики та антисептики, тому що занесення інфекції в статеві шляхи породіллі становить реальну загрозу щодо розвитку післяпологової септичної інфекції. Головна мета догляду за породіллею полягає в захисті її від інфекції і в сприянні нормальному функціонуванню всіх органів і систем. Особливе значення має дотримання суворої чистоти палати, постільної, натільної білизни. Всі інструменти, матеріали і предмети догляду, які стикаються з статевими органами і грудними залозами роділлі, повинні бути стерильними. Усі маніпуляції, які викону­йся з породіллею, повинні проводитися з суворим дотриманням правил асептики. Сама породілля повинна дотримуватися правил особистої гігієни. Велику увагу приділяють утриманню в чистоті зов­нішніх статевих органів, тому що післяпологові виділення — лохії забруднюють зовнішні статеві органи і сприяють розмноженню патологічної мікрофлори. Тому дуже важливий ретельний туалет зовнішніх статевих органів не рідше 2 разів на день, а також після дефекації, який може проводити сама породілля.
Інколи у породіль затримується сечовипускан­ня - слід покласти на низ живота теплу грілку на 10—15 хв, можна зробити спробу викликати сечовипускання рефлекторним шляхом, унести внутрішньом'язово 1 мл адіурекрину чи окситоцину, 2 мл 25 % розчину магнію сульфату або дати випити відвар трави ведмежачих вушок (мучниці). Якщо ці засоби не дають ефекту, то сечу ви­пускають катетером.
На 2—3-ю добу після пологів відновлюється тонус м'язів тазового дна і кишки випорожнюються самостійно. При затримці дефекаціїі показана очисна клізма і сольові пом'якшувальні засоби (магнію сульфат, натрію сульфат 30 г).
Якщо у породіллі є великі болісні гемороїдальні вузли, рекомен­дуються міхур з льодом на промежину, свічки з анестетиками. Якщо ці заходи не допомагають, то вузли обережно вправляють пальцями, змазаними вазеліном (руки в гумових рукавичках).
Спостереження за породіллею
Ретельний контроль вклю­чає щоденне оцінювання таких показників:

  1. загального стану і самопочуття породіллі (скарги, сон, апетит);
  2. температури тіла двічі на добу, у разі потреби — частіше;
  3. артеріального тиску, пульсу;
  4. стану грудних залоз і сосків (наявність інфільтратів, тріщин сосків);
  5. стану матки;
  6. кількості і характеру лохій;
  7. стану зовнішніх статевих органів, при наявності швів — ступеня загоєння;
  8. функції сечового міхура і кишок.

Догляд за грудними залозами
У післяпологовий період функція грудних залоз досягає розквіту і розпочинається лактогенез (секреція молока) і лактопоез (підтримання виділення молока на рівні, достатньому для забезпечення повноцінного вигодовування немовляти). Активний лактогенез починається на 2-гу—3-ю добу. Ініціює цей процес гормон пролактин, що виробляється гіпофізом, надалі лактація забезпечується виробленням і закріпленням умовнорефлекторних механізмів, що виникникають у процесі годування дитини.
Для повноцінної лактації необхідні такі чинники:

  1. раннє прикладання дитини до грудей (у перші ЗО—60 хв після народження);
  2. часте годування дитини (при спільному перебуванні матері і новонародженого заохочування годування на вимогу немовляти);
  3. правильна техніка прикладання дитини до грудей;
  4. спорожнення грудної залози після годування шляхом зціджування;
  5. раціональне харчування матері.

Велику увагу треба приділяти догляду за грудними залозами, основна мета якого — запобігти виникненню тріщин сосків, розвиті маститу і забезпечити достатню лактацію. Для цього необхідно до­тримуватися певних правил.

  1. Один раз на добу, краще перед першим годуванням, треба прийняти теплий душ або вимити груди теплою водою з милом, надягну ти чисту білизну.
  2. Перед кожним годуванням треба мити руки з милом.
  3. Перед годуванням обробляти сосок дезінфекційним розчином не обов'язково.
  4. Перші 3 дні, залежно від стану жінки, вона може годувати ди­тину лежачи в ліжку, потім краще годувати сидячи.
  5. Перші годування не повинні тривати більше 3—5 хв, щоб не травмувати ніжну шкіру соска і запобігти появі тріщин. У подаль­шому варто пам'ятати, що основну кількість молока малюк висисає протягом перших 15 хв, тому довше годувати дитину недоцільно, це призводить до травматизації соска.
  6. Потрібно стежити за тим, щоб немовля захоплювало не тільки сосок, а й грудне кружальце, особливо його нижню частину.
  7. Якщо дитина не випускає соска з рота, слід затиснути їй носик і обережно вийняти сосок.
  8. Якщо дитина під час годування не спорожнює грудну залозу
    І ніжністю, її слід обережно зцідити, не травмуючи.

         Щоразу після годування і зціджування обмити сосок і грудне
кружальце перевареною водою і висушити. Можна прикладати мар­леву серветку, змочену вазеліном або перевареною олією, й надягати
бюстстгальтер. Він має бути із простої щільної тканини, відповідати
розміру грудей і підтримувати їх, не стискаючи.