...
Головна » Загальний догляд за хворими » Інструментальні методи дослдження

"ПІДГОТОВКА ПАЦІЄНТА ДО ІНСТРУМЕНТАЛЬНИХ МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕНЬ ОРГАНІВ ТРАВЛЕННЯ"

Успішне проведення інструментальних методів досліджень залежить від професійної підготовки медичної сестри. Для отримання достовірних діагностичних даних дії медичної сестри в процесі підготовки пацієнта напередодні і в день дослідження, асистування лікарю, спостереження і догляд за пацієнтами під час і після проведення процедури повинні бути грамотними і правильними. Блок "Підготовка пацієнта до інструментальних методів досліджень органів травлення" включає практичні навики:
Оснащення блоку:
стерильні: лоток, шприці ємністю 2, 5, 20 мл з голками, ватні кульки, марлеві серветки. Розчини: 0,1% атропіну сульфат, 0,2% платифіліну гідротартрату, 2% промедолу, 2% тримекаїну, 50% анальгіну, 70° етилового спирту. Йодовмісні препарати: холевід, йопагност, біліграфін. Антигістамінні препарати: димедрол, супрастин; таблетки карболену, рицинова олія, сульфат барію. Фіброгастроскоп і приладдя до нього, колоноскоп, ректороманоскоп, ректальне дзеркало; газовивідна трубка, кухоль Есмарха, клейонка, клейончастий фартух, гумові рукавички. Дезінфекційні розчини: 3% хлораміну, 6% перекису водню, 0,5% хлоргексидину біглюконату, миючий розчин в промаркірованих ємностях.

ПІДГОТОВКА ПАЦІЄНТА ДО РЕНТГЕНОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ШЛУНКА.
Рентгеноскопія (просвічування рентгенівським випромінюванням) і рентгенографія (фотографування за допомогою рентгенівського випромінювання) відносяться до важливих методів дослідження травного каналу. Для дослідження порожнистих органів (шлунка, кишок, жовчного міхура, ниркових мисок), які утворюють на екрані порівняно густу однорідну тінь, використовують контрастні  речовини.
Рентгенологічне дослідження шлунка з застосуванням суспензії сульфату барію (контрастної речовини) дає змогу визначити форму, величину, положен-ня,  рухомість шлунка,  виявити локалізацію виразки та інші патологічні утворення. Метою підготовки є звільнення шлунка від вмісту і газів.
/. Місце проведення:
стаціонар, домашні умови, рентгенологічний кабінет.
//. Оснащення робочого місця:
1. Медична карта стаціонарного пацієнта або амбулаторна карта пацієнта.
2. Барієва суміш.
3. Склянка.
4. Стерильний лоток.
5. Стерильний шприц ємністю 2 мл з голкою.
6. Стерильний пінцет.
7. Стерильні ватні кульки.
8. 0,1% розчин атропіну сульфату в ампулах.
9. 70° етиловий спирт у флаконі.
///. Попередня підготовка до виконання навику:
напередодні:
- медична сестра поліклініки повинна виписати амбулаторному  пацієнту
направлення в  рентгенологічний кабінет.   Пояснити мету дослідження.
Проінформувати про правила підготовки до процедури. Дати заявку в
рентгенологічний  кабінет;
- медична сестра стаціонару повинна зробити вибірку з листів призначень,
кому із пацієнтів призначене лікарем дане дослідження, попередити па-
цієнта про дату обстеження і проінформувати його про мету та правила
підготовки до процедури. Дати заявку в рентгенологічний кабінет;
в день дослідження:
-        амбулаторному пацієнту з'явитися в рентгенологічний кабінет на призна-
чений день і годину з направленням та амбулаторною картою для запису
результатів дослідження;
- стаціонарному пацієнту з'явитися в рентгенологічний кабінет у супроводі медичної сестри відділення, яка відносить медичну карту стаціонарного пацієнта сама.
IV. Основні етапи виконання навику:
1.      Якщо у пацієнта проблема: постійні закрепи або метеоризм, необхідно
пояснити  йому особливості дієти. Протягом 2-3 днів до дослідження з
харчового раціону вилучити ті продукти, які спричиняють метеоризм,
дають велику кількість шлаків (бобові, капуста, картопля, чорний хліб,
солодощі та інші).
2.      Напередодні проінформувати пацієнта, що останній прийом легкої низь-
кокалорійної вечері повинен бути не пізніше 20-ї години. Наніч пореко-
мендувати випити склянку кефіру.
3. Уранці в день обстеження пацієнт не повинен приймати їжу, лікарські
препарати, пити, палати. Дослідження проводиться натще.
4. При деяких захворюваннях шлунка і дванадцятипалої кишки рентгено-
логічному обстеженню заважають накопичені в них рідина і слиз. В такому випадку за призначенням лікаря слід у пацієнта відкачати шлунко-вий вміст через зонд, при необхідності промити шлунок. Промивну ріди-ну показати лікарю або рентгенологу.
5. Іноді, за призначенням рентгенолога, для усунення спазмів і посилення
перистальтики шлунка пацієнту вводять підшкірно 0,5-1 мл 0,1% розчи-
ну атропіну сульфату.
6. В рентгенологічному кабінеті за вказівкою рентгенолога пацієнт випиває
200 г барієвої суміші.
7. Пацієнту з уповільненою евакуацією вмісту шлунка, яка буває при роз-
витку стенозу пілоруса та атонії шлунка призначається повторне обсте-
ження на другий і третій день для визначення добового залишку контра-
стної маси в шлунку. В такому випадку дуже важливо точно дотримувти-
ся терміну повторного огляду.

 

ПІДГОТОВКА ПАЦІЄНТА ДО ІРИГОСКОПІЇ,

Іригоскопія - це рентгенологічне дослідження товстої кишки під час її заповненння рентгеноконтрастною суспензією. Іригоскопія застосовується для виявлення органічних захворювань товстої кишки.
Метою підготовки до процедури є повне звільнення товстої кишки від за-лишків їжі, рідини, газів, слизу. Слід відмітити, що підготовка пацієнта потре-бує від медичної сестри і від нього самого значних зусиль, так як у пацієнта можуть виникнути психологічні проблеми.
/. Місце проведення:
стаціонар, домашні умови, рентгенологічний кабінет.
//. Оснащення робочого місця:
1. Медична карта стаціонарного пацієнта або амбулаторна карта пацієнта.
2. Порційна вимога з вказаним індивідуальним харчуванням пацієнта, яко-
му призначене дане дослідження.
3. Карболен або відвар ромашки.
4. Рицинова (касторова) олія у флаконі.
5. Кухоль Есмарха.
6. Перекип'ячена вода кімнатної температури.
7. Барієва суміш.
8. Клейонка.
9. Клейончастий фартух.
10. Стерильні гумові рукавички.
11. Стерильний лоток.
12. Стерильна газовивідна трубка.
13. Стерильний вазелін у флаконі.
///. Попередня підготовка до виконання навику:
- аналогічна підготовці пацієнта до рентгенологічного дослідження шлунка
- особливістю підготовки є те, що медична сестра стаціонару за 3 дні до
обстеження повинна дати заявку на харчоблок, вказуючи специфіку хар-
чування пацієнта протягом цих днів.
IV. Основні етапи виконання навику:
1. За три доби до дослідження з харчового раціону пацієнта виключити продукти, які сприяють утворенню газів у кишках (свіже молоко,чорний хліб, бобові, картоплю, капусту, солодощі тощо). Пацієнт повинен приймати їжу, яка легко засвоюється, дає найменшу кількість шлаків і не подразнює слизову оболонку кишок.
2. Для зменшення метеоризму протягом трьох днів призначити  пацієнту
карболен (по 2 таблетки тричі на день) або теплий відвар ромашки (200-
250 г протягом дня). Відвар ромашки готують так: 1 столову ложку сухої
ромашки заварити однією склянкою окропу, настояти протягом ЗО хви-
лин і процідити.
3. Якщо у пацієнта наявний стійкий закреп, протягом трьох днів призначи-
ти проносне (екстракт крушини, ревінь). Запам'ятайте! Для очищення
кишок сольові  проносні  не призначають, тому що вони подразнюють
слизову оболонку кишок і сприяють розвитку метеоризму.
4. Дати пацієнту рекомендації по виконанню ранкової гімнастики, навчити
його робити масаж живота при стійких закрепах.
5. Попередити пацієнта, що за 1 добу до обстеження він повинен припини-
ти прийом  медикаментів, які знижують тонус  і  перистальтику  кишок
(атропіну сульфат, папаверину гідрохлорид тощо).
6. Напередодні дослідження після обіду дати пацієнту випити 30-40 г рици-
нової (касторової) олії.
7.      На ніч товстий кишечник промити за допомогою двох очисних клізм.
Клізми робити з проміжком часу в 30-40 хвилин.
8. Уранці за 2,5-3 години до обстеження дати пацієнту легкий сніданок, щоб
викликати рефлекторне переміщення вмісту з тонкої кишки в товсту.
9. Через ЗО хвилин після сніданку зробити одну очисну клізму, ще через ЗО
хвилин - другу (остання - за 1,5-2 години до обстеження).
10. При ознаках метеоризму за 30-40 хвилин до дослідження ввести пацієнту
газовивідну трубку, яку видалити  перед тим, як він  піде в рентгено-
логічний кабінет.
11. За призначенням рентгенолога у рентгенологічному кабінеті з  кухля
Есмарха в пряму кишку пацієнта ввести барієву суміш. Контрастну суміш
підготувати з розрахунку 250-300 г сульфату барію на  1-1,5 л теплої
води. Для кращого вивчення рельєфу слизової оболонки товстої кишки
до барієвої суміші додати танін (10 г на 1 л води).

ПІДГОТОВКА ПАЦІЄНТА ДО ХОЛЕЦИСТОГРАФІЇ І ХОЛАНГІОГРАФІЇ.

Холецистографія - це рентгенологічне дослідження жовчного міхура, яке дає змогу вивчити форму, положення, функцію жовчного міхура, наявність в ньому конкрементів  (каменів).
Холангіографія - це рентгенологічне дослідження жовчних протоків, яке дає змогу оцінити їх стан.
Холецистографія, холангіографія виконується з метою підтвердження діаг-нозу: жовчно-кам'яної хвороби, атонії жовчного міхура, дискинезії жовчних протоків.
Протипоказання для проведення холецисто- і холангіографії: непереносимість препаратів йоду, вади серця в стадії декомпенсації, гіпертонічна хвороба III стадії, цукровий діабет важкого перебігу, цироз печінки.
І. Місце проведення:
стаціонар, домашні умови, рентгенологічний кабінет.
//. Оснащення робочого місця:
1. Медична карта стаціонарного пацієнта або амбулаторна карта пацієнта.
2. Порційна вимога з вказаним індивідуальним харчуванням пацієнта, яко-
му призначене дане дослідження.
3. Йодовмістні контрастні речовини: холевід, йопагност, білігност.
4. Антигістамінні препарати.
5. Стерильний лоток.
6. Стерильні шприци ємністю 5, 20 мл з голками.
7. Стерильні ватні кульки.
8. Стерильний пінцет.
9. 70° етиловий спирт у флаконі.
10. Джгут.
11. Подушечка.
12. Система для очисної клізми.
///. Попередня підготовка до виконання навику:
-        аналогічна підготовці пацієнта до рентгенологічного дослідження шлунка
-        особливістю підготовки є те, що медична сестра стаціонару за 3 дні до
обстеження повинна дати заявку на харчоблок, вказуючи специфіку хар-
чування пацієнта протягом цих днів;
-        за день до проведення пероральної холецистографії, медична сестра
повинна дати додаткову заявку на харчоблок,  вказуючи, що пацієнту
необхідно видати на вечерю 50-100 г білого хліба, 20 г вершкового
масла (або  100 г сметани), 4 сирих курячих яйця (безпосередньо на
вечерю - 2 сирих курячих яйця, а два інших - взяти вранці з собою в
рентгенологічний кабінет).
IV. Основні етапи виконання навику:
а) підготовка пацієнта до пероральної холецистографії:
1. За три доби до дослідження з харчового раціону виключити   продукти,
які спричиняють газоутворення.
2. Напередодні сніданок звичайний (бажано в меню включити 100 г сиру).
На обід видається тільки перша страва, без хліба.  Вечеря  (не пізніше
18-ї години) складається з 50-100 г білого хліба, 20 г вершкового масла
(або  100 г сметани)  і 2 сирих жовтки курячих яєць.  Якщо пацієнт не
може приймати яйця, можна збільшити кількість вершкового масла до
40 г або дати випити розчин сорбіту (ЗО г речовини розчинити у 50 мл
теплої перекип'яченої води).
3.      Через одну годину після вечері пацієнту поставити  очисну клізму. Запам'ятайте/Для очищення кишок не призначають сольові проносні, тому що вони діють жовчогінно і сповільнюють всмоктування контрастних речовин.
4.      Після дії очисної клізми (за 14-15 годин до дослідження) пацієнту при-
значити усередину контрастну речовину холевід або йопагност протягом
однієї години по 2 таблетки через кожні 10 хвилин, запиваючи їх солодким чаєм або лужною мінеральною водою. Холевід або йопагност даються із розрахунку 1 таблетка на 10 кг маси тіла.
5. Після прийняття контрастної' речовини для кращого її всмоктування по-
рекомендувати пацієнту полежати на правому боці протягом  1-2 годин.
6. О 7-й годині ранку в день дослідження поставити очисну клізму.
7. О 8-9-й годині через 14-15 годин після прийняття контрастної речовини
пацієнт натще йде в рентгенологічний кабінет, взявши з собою два сирих
курячих яйця.
8. В рентгенологічному кабінеті рентгенолог робить знімок жовчного міху-
ра, і пропонує пацієнт випити два сирих жовтка курячих яєць, дія яких
жовчогінна.
9. Через 45 хвилин рентгенолог робить другий знімок. По розмірах жовч-
ного міхура на ньому   вивчають його скоротливу функцію. Знімок жов-
чного міхура дозволяє виявити наявність в ньому конкрементів (каменів).
б) підготовка пацієнта до внутрішньовенної холецисто- і холангіографії.
1. Два-три дні пацієнт дотримується безшлакової дієти.
2. За 1-2 дні до обстеження зробити пробу на індивідуальну чутливість
організму пацієнта до контрастного йодовмістного препарату. З цією
метою ввести 1 мл препарату внутрішньовенно із тест-ампули. Якщо
після проби не спостерігається ознак йодизму (кашель, нежить, сльо-
зоточивість, підвищення температури, висипання), то можна не по-
боюватися реакції. В разі появи цих ознак слід негайно повідомити
лікаря і за його призначенням пацієнту ввести  1   мл   1%   розчину
димедролу або  1  мл преднізолону внутрішньом'язово;  10 мл   10%
розчину кальцію хлориду внутрішньовенно, повільно.
3.      Якщо тест-ампули відсутні, то за призначенням лікаря розкрити 10
або 20 мл ампулу контрастної речовини, набрати з неї 1 мл препара-
ту, розвечти фізіологічним розчином і ввести повільно внутрішньо-
венно. Така проба робиться за 3-4 години до обстеження. Ампулу з
залишком контрастної речовини закрити стерильною марлевою сер-
веткою. Запам'ятайте! При позитивній пробі обстеження пацієнта
лікар  відмінює.
4.      Якщо в минулому у пацієнта спостерігалися алергічні реакції, то протягом декількох днів до постановки проби за призначенням лікаря йому слід дати антигістамінний препарат (димедрол або супрастин).
5. Напередодні ввечері і вранці в день дослідження пацієнту здійснити
очищення кишок    за допомогою очисних клізм до "чистої води".
Вранці клізму зробити не пізніше двох годин до обстеження.
6. В рентгенологічний кабінет прийти натще.
7. При відсутності алергічних проявів на введення йодоконтрастних пре-
паратів, безпосередньо перед рентгенологічним дослідженням ввести
внутрішньовенно 40 мл підігрітої на водяній бані до температури 38Х
контрастної речовини ( 20% розчин білігносту або біліграфіну).
8.      Через 10-15 хвилин після внутрішньовенного введення йодоконтра-
стної речовини рентгенолог робить знімок, на якому видні жовчні
протоки, а через 40-45 хвилин заповнюється жовчний міхур.

 

ПІДГОТОВКА ПАЦІЄНТА ДО УЛЬТРАЗВУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ОРГАНІВ ТРАВЛЕННЯ.

Високоінфомативні ультразвукові методи діагностики, які ґрунтуються на здатності різних тканин і середовищ організму по-різному відображувати уль-тразвукові хвилі, що проходять через них, дуже широко використовуються для діагностики захворювань органів травлення.
За допомогою ультразвукової діагностики можна визначити форму, поло-ження, розміри, структуру різних органів черевної порожнини - жовчного міхура, печінки, підшлункової залози. Дослідження дозволяє виявити конкременти, пухлини, кісти, абсцес та іншу патологію.
Метою підготовки пацієнта до ультразвукового дослідження є повне звільнення кишок від газів, тому що вони утруднюють огляд внутрішніх органів.
/. Місце проведення:
стаціонар, домашні умови, кабінет ультразвукової діагностики.
//. Оснащення робочого місця:
1. Медична карта стаціонарного пацієнта або амбулаторна карта пацієнта.
2. Карболен в таблетках.
3. Кухоль Есмарха.
4. 1-1,5 л перекип'яченої води кімнатної температури.
5. Стерильний вазелін у флаконі.
6. Стерильний одноразовий шпатель.
7. Стерильні гумові рукавички.
8. Клейонка.
///. Попередня підготовка до виконання навику: напередодні:
- медична сестра поліклініки повинна виписати пацієнту направлення в ка-
бінет УЗД; проінформувати його про правила підготовки до процедури.
Дати заявку в кабінет УЗД;
- медична сестра стаціонару повинна зробити вибірку з листів призначень,
кому із пацієнтів призначене лікарем дане обстеження, попередити паці-
єнта про дату обстеження і проінформувати його про правила підготов
ки до процедури. Дати заявку в кабінет УЗД;
в день дослідження:
-        амбулаторному пацієнту з'явитися в кабінет УЗД на призначений день і
годину з направленням і з амбулаторною картою для запису результатів
дослідження;
- стаціонарному пацієнту з'явитися в кабінет УЗД у супроводі медичної сестри відділення, яка відносить медичну карту стаціонарного пацієнта сама.
IV. Основні етапи виконання навику:
1. За три доби до дослідження з харчового раціону пацієнта виключити
продукти, які сприяють утворенню газів у кишках (свіже молоко, чоринй
хліб, бобові, картоплю, капусту, солодощі тощо). Пацієнт повинен прий-
мати  їжу, яка легко засвоюється, дає найменшу кількість шлаків і  не
подразнює слизову оболонку кишок.
2. Для зменшення метеоризму протягом трьох днів призначити пацієнту карболен (по 2 таблетки тричі на день) або відвар ромашки (200-250 г протягом дня). Відвар ромашки готують так: 1 столову ложку сухої ро-машки заварити однією склянкою окропу, настояти протягом ЗО хвилин і процідити.
3.      Напередодні дослідження ввечері поставити очисну клізму (при закрепах).
4. Проінформувати  пацієнта, що дослідження проводиться  натще; уранці
не можна приймати їжу, лікарські препарати, пити, палити.
5. Попередити пацієнта, щоб на дослідження він взяв з собою рушник.

ПІДГОТОВКА ПАЦІЄНТА ДО ЕЗОФАГОГАСТРОДУОДЕНОСКОПІЇ.
АСИСТУВАННЯ ЛІКАРЮ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ПРОЦЕДУРИ.

Езофагогастродуоденоскопія - це ендоскопічне дослідження стравоходу, шлунка та дванадцятипалої кишки, яке дозволяє уточнити патологічний процес цих органів, діагностувати джерела гострих кровотеч, брати матеріал для гістологічного дослідження, проводити видалення поліпів, вводити лікарські препарати безпосередньо на місце ураження. Дане дослідження проводиться за допомогою сучасних ендоскопів, які мають можливість фотографувати з отриманням якісних ілюстрацій для уточнення діагнозу.
Проведення езофагогастродуоденоскопії протипоказане при: звуженні стра-воходу,  вираженій серцево-легеневій недостатності,  інфаркті міокарду,  вира-женій деформації хребта, загрудинному зобі, психічних розладах.
/. Місце проведення:
ендоскопічний кабінет.
//. Оснащення робочого місця:
1. Медична карта стаціонарного пацієнта або амбулаторна карта пацієнта.
2. Гастроскопічний стіл.
3. Езофагогастродуоденоскоп і приналежності до нього.
4. Стерильний шприц ємністю 5 мл з голками.
5. Стерильний пінцет.
6. Стерильні ватні кульки.
7. 0,1% розчин атропіну сульфату в ампулах.
8. 50% розчин анальгіну в ампулах.
9. 2% розчин тримекаїну у флаконі.
10. 70° етиловий спирт у флаконі.
11. Рушники (індивідуальний для пацієнта та індивідуальний для медичної
сестри).
12. Стерильні гумові рукавички.
13. В ендоскопічному кабінеті має бути аптечка з серцево-судинними засоба-
ми, збуджуючими дихальний центр і десенсибілізуючими препаратами.
///. Попередня підготовка до виконання навику:
-        заздалегідь провести психологічну підготовку пацієнта, у доступній формі
пояснити йому необхідність та послідовність проведення процедури. По-яснити пацієнту, що від його поведінки залежатиме безпечність прове-дення езофагогастродуоденоскопії;
-        роз'яснити правила підготовки до даного дослідження.
IV. Основні етапи виконання навику:
а) підготовка пацієнта до дослідження:
1.      Напередодні, о 18 годині прийняти легку вечерю.
2.      На дослідження в ендоскопічний кабінет з'явитися уранці натще, з руш-
ником.
3.      За призначенням лікаря при необхідності    за 15-20 хвилин до дослід-
ження провести премедикацію: 0,5 мл 0,1% розчину атропіну сульфату
ввести підшкірно, 2 мл 50%  розчину анальгіну ввести внутрішньом'язо-
во. Доцільність попереднього   введення знеболюючих засобів, вид і дозу
лікар вирішує індивідуально.
4.      Безпосередньо перед процедурою запропонувати пацієнту вийняти знімні
зубні протези (при їх наявності); розстебнути стискаючий одяг.
5.      Здійснити анестезію слизової оболонки ротоглотки 2% розчином три-
мекаїну (лідокаїну, дикаїну, новокаїну) шляхом зрошення.
6.      Запропонувати пацієнту лягти на лівий бік (на гастроскопічному столі) із
витягнутою лівою ногою, а праву ногу зігнути в колінному та кульшово-
му суглобах.
7. Під голову пацієнта підкласти валик, підстелити рушник.
8. Порекомендувати пацієнту зафіксувати руки таким чином, щоб вони не
заважали лікарю виконувати дослідження.
9.      Попросити пацієнта спокійно лежати, рівномірно дихати, не ковтати сли-
ну, і не розмовляти під час обстеження.
б) асистування лікарю під час проведення езофагогастродуоденоскопії:
1. Зафіксувати голову пацієнта в такому положенні, щоб глотка та стра-
вохід утворювали пряму лінію.
2. Слідкувати за положенням ротоблокатора (загубника).
3. Спостерігати за загальним станом пацієнта під час проведення процеду-
ри, оцінюючи колір шкірних покривів, частоту пульсу, правильність по-
ложення його на столі.
4. Езофагогастродуоденоскопію лікар-ендоскопіст виконує в стерильних
гумових рукавичках.
Медичній сестрі при виконанні таких маніпуляцій як: ін'єкція, фіксація ендоскопа у необхідній позиції, участь у проведенні біопсії, виконанні лікувальних втручань руки слід додатково двічі помити з милом під про-точною водою, витерти індивідуальним рушником і одягнути стерильні гумові рукавички.
5. Порекомендувати пацієнту після проведення  процедури  протягом   1-2
годин не приймати їжу (до повного відновлення ковтання), а якщо про-
водилася біопсія, то протягом 24 годин не приймати гарячу їжу. Не сіда-
ти за кермо автомобіля.
6. Провести дезінфекцію і стерилізацію ендоскопа згідно з інструкцією.

ПІДГОТОВКА ПАЦІЄНТА ДО КОЛОНОСКОПІЇ.

Колоноскопія застосовується для діагностики захворювань товстої кишки. Цей метод дає змогу виявити патологічні зміни на слизовій оболонці товстої кишки (набряк, гіперемію, краплинні крововиливи, ерозії, виразки, новоутво-рення). Крім того, метод колоноскопії дозволяє вести спостереження за доб-роякісними пухлинами, проводити прицільну біопсію на всьому протягу товстої кишки.
Протипоказання до проведення колоноскопії: гострі захворювання органів черевної порожнини, недостатність кровообігу II та III стадії, інфаркт міокарду, гемофілія.
Метою підготовки до процедури є повне звільнення товстої кишки від за-лишків їжі, рідини, газу, слизу.
/. Місце проведення:
ендоскопічний  кабінет.
//. Оснащення робочого місця:
1. Медична карта стаціонарного пацієнта або амбулаторна карта пацієнта.
2. Порційна вимога з вказаним індивідуальним харчуванням пацієнта, яко-
му призначене дане дослідження.
3. Кушетка.
4. Колоноскоп.
5. Стерильні гумові рукавички.
6. Клейончастий фартух.
7. Клейонка.
8. Кухоль Есмарха.
9. Перекип'ячена вода кімнатної температури.
10. Газовивідна трубка.
11. Стерильна вазелінова олія у флаконі.
12. Рицинова олія у флаконі.
13. Стерильні шприци ємністю 2-5 мл з голками.
14. Стерильні ватні кульки.
15. 70° етиловий спирт у флаконі.
16. Медикаментозні препарати за призначенням лікаря.
///. Попередня підготовка до виконання навику:
- оскільки  колоноскопію проводять, як правило,  після  іригоскопії (щоб вірно орієнтуватися в анатомо-топографічних особливостях товстої кишки) попередню підготовку дивись навик "Іригоскопія".
IV. Основні етапи виконання навику:
1.      За Здоби до дослідження виключити з харчового раціону продукти, які
спричиняють газоутворення.
2.      Для зменшення метеоризму протягом 3 днів призначити пацієнту карбо-
лен (по 3 таблетки тричі на день).
3.      Відрегулювати щоденні  випорожнення, при стійких закрепах щоденно
приймати  проносні.
4.      Напередодні дослідження після обіду (о 15 годині) прийняти 50 г рици-
нової олії.
5.      На ніч перед дослідженням поставити пацієнту дві очисні клізми з про-
міжком часу в 30-40 хвилин; промити кишечник до "чистих" промивних
вод;
6.      Вранці в день дослідження поставити пацієнту очисну клізму за 2 години
до колоноскопії.
7. При метеоризмі застосувати газовивідну трубку на 30-40 хвилин перед
дослідженням.
8. В ендоскопічний кабінет з'явитися натще.
9. За ЗО хвилин до дослідження провести пацієнту премедикацію: ввести
1 мл 0,1% розчину атропіну сульфату або 1 мл 0,2 % розчину платифи-
ліму гідротартрату підшкірно;   1   мл 2%   розчину промедолу або 2  мл
50%   розчину анальгіну внутрішньом'язово.
10. Лікар-ендоскопіст перед введенням колоноскопа проводить пальцеве
обстеження прямої кишки і огляд заднього проходу на виявлення тріщин,
геморою. Положення пацієнта вказує лікар.
11. Для проведення колоноскопії запропонувати пацієнту лягти на лівий
бік з зігнутими в колінах та підігнутими до живота ногами.
12. Після подолання ректосигмоідального відділу товстої кишки, пацієнту
запропонувати лягти  на спину, і  в такому положенні лікар-ендоскопіст
проводить колоноскопію.    Слідкувати за станом пацієнта під час прове-
дення  колоноскопії.
13. Після виконання процедури провести дезінфекцію колоноскопа згідно
з інструкцією.

ПІДГОТОВКА ПАЦІЄНТА ДО РЕКТОРОМАНОСКОПІЇ

Ректороманоскопія проводиться з допомогою ректороманоскопу для виз-начення захворювань прямої і сигмовидної кишок.
Показання до даного дослідження: наявність болю в прямій кишці, виділен-ня гною, крові, слизу із неї; проведення біопсії слизової оболонки нижніх відділів товстої кишки, а також напередодні лікувальних ректальних процедур.
Протипоказання: гострі запальні процеси в ділянці заднього проходу, руб-цеві звуження прямої кишки.
Ректороманоскоп складається із трьох трубок, завдовжки 20-30 см, діамет-ром 2 см, які мають обтуратори-мандрени з оливою на кінці. На оглядових трубках є поділки, а на кінцях - нарізка для нагвинчування головки. Кожна трубка має провідник, в який вставляється електрична лампочка. На зовніш-ньо-боковій поверхні головки є кран для приєднання гумової трубки від насо-су. Прилад вмикається в електромережу.
/. Місце проведення:
ендоскопічний  кабінет.
//. Оснащення робочого місця:
1. Медична карта стаціонарного пацієнта або амбулаторна карта пацієнта.
2. Перев'язувальний стіл.
3. Ректороманоскоп із приналежностями.
4. Стерильний вазелін у флаконі.
5. Рицинова олія у флаконі.
6. Кухоль Есмарха.
7. 1-1,5 л перекип'яченої води кімнатної температури.
8. Клейонка.
9. Клейончастий фартух.
10.    Стерильні гумові рукавички.
///. Попередня підготовка до виконання навику:
- підготовка пацієнта до дослідження проводиться аналогічно навику "Колоноскопія";
- перевірити справність освітлювальної системи ректороманоскопа;
IV. Основні етапи виконання навику:
1. При закрепах підготовку пацієнта розпочати за 3-4 дні до дослідження.
Дати рекомендацію щодо дієти (див. навик "Д"), призначити щоденно по
30-50 г рицинової олії, а щовечора - ставити очисні клізми (1-2).
2. Якщо фізіологічні відправлення товстої кишки не порушені, то достат-
ньо однієї клізми напередодні ввечері і вранці за 2 години до проведен-
ня обстеження.
3. В ендоскопічний кабінет з'явитися натще.
4. Безпосередньо перед дослідженням в ендоскопічному кабінеті застели-
ти перев'язувальний стіл простирадлом,  допомогти пацієнту прийняти
колінно-ліктьове або колінно-плечове положення: пацієнт стає на коліна
на стіл, щоб ступні звисали з його країв, а ліктями або плечима упи-
рається в стіл.
5. Можливе інше положення пацієнта: на правому боці з трохи піднятим
тазом.
6. Накрити сідниці пацієнта серветкою з отвором для ануса.
7. Подати лікарю інструменти для дослідження, в разі необхідності - для
біопсії.
8. Після проведення процедури ректороманоскоп продезінфікувати і про-
стерилізувати згідно з інструкцією.

 

 

 

 

"БРОНХОСКОПІЯ"
Бронхоскопія — метод інструментального та візуального дослідження брон-хо-легеневої системи за допомогою спеціального приладу — бронхоскопа.
Бронхоскопія на сьогодні — це єдиний метод, який дозволяє оглянути внутрішню поверхню бронхів, вивчити рельєф слизової оболонки та її складок, судинний малюнок, конфігурацію вічок бронхів.
Діагностичну бронхоскопію виконують тоді, коли виникає підозра на на-явність такої патології, як: пухлина, туберкульоз легенів, гнійні захворювання, стриктура трахеї та бронхів. При необхідності діагностичну бронхоскопію по­єднують з біопсією і морфологічним дослідженням отриманого матеріалу.
Лікувальну бронхоскопію проводять з метою видалення із трахеї та бронхів сторонніх тіл, бронхіального секрету під час порушення бронхіальної прохідності, для місцевого застосування лікарських препаратів, а також для коагуляції ви­разок слизової оболонки трахеї і бронхів.
Бронхоскопію і пов'язані з нею ендотрахеальні маніпуляції виконують за допомогою гнучкого бронхофіброскопа, волоконна оптика якого забезпечує гнучкість світловодів і здатність їх передавати зображення і світло по викрив­леному шляху і за допомогою жорсткого бронхоскопа.
Бронхографія — це дослідження нижніх дихальних шляхів, яке дозволяє отримати рентгенологічне зображення трахеї і бронхів після введення в них контрастної речовини. Основним показанням до проведення бронхографії є бронхоектатична хвороба. Бронхографію, як правило, виконують після брон­хоскопії.
Протипоказаннями до проведення бронхоскопії і бронхографії є: тяжка форма гіпертонічної хвороби, декомпенсовані вади серця, кахексія, гостра респіраторна вірусна інфекція, алергія на контрастні речовини.
Оснащення блоку:
стерильний маніпуляційний стіл, стерильні: лотки (3 шт.), пінцети, гортанний шприц, шприци ємністю 2, 10, 20 мл, з відповідними до них голками, еластичний трахеобронхіальний зонд, гнучкі біопсійні щипці, ватні тампони, марлеві серветки, пробірка з корком, предметне скло, гумові рукавички (2 пари), маски (2 шт.), бронхофіброскоп, жорсткий бронхоскоп. Робочий маніпу-ляційний стіл: інгалятор кишеньковий портативний (ІКП-М), апарат для вимі­рювання артеріального тиску, фонендоскоп, лікарські препарати: еленіум, люмінал в таблетках, сальбутамол в аерозолі. Розчини в ампулах: 0,1% атро­піну сульфату, 1% димедролу, 0,5% седуксен, 2,4% еуфіліну, 2% лідокаТну, 2% дитиліну, 2% промедолу, 1% тіопенталу натрію; розчини у флаконах: 0,1% нафтизину, 10% новокаїну, 5% амінокапроновоТ кислоти, 10% медичного желатину, 70° етилового спирту. Аптечка з укомплектованими лікарськими за-собами для надання невідкладної допомоги при можливих ускладненнях.

 

 БРОНХОГРАФІЯ. ОБОВ'ЯЗКИ МЕДИЧНОЇ СЕСТРИ.

 І. Місце проведення:
рентгенологічний кабінет.
//. Оснащення робочого місця:

  1. Стерильний маніпуляційний стіл, стерильні: лотки (2-3 шт.), носовий ка-
    тетер, пінцети, шприци 2, 5, 20 мл, голки, марлеві серветки, ватні кульки,
    гумові рукавички.
  2. Норсульфазол 0,5 г в таблетках.
  3. Люмінал 0,1 г в таблетках.
  4. 3% розчин йодиду калію у флаконі.
  5. Розчин йодонату у флаконі.
  6. 0,1% розчин атропіну сульфату в ампулах.
  7. 2% розчин лідокаїну в ампулах.
  8. інгалятор кишеньковий портативний (ІКП-М).

9. Електровідсмоктувач.
///. Попередня підготовка до виконання навику:
напередодні:

  1. перевірити чутливість пацієнта до контрастної речовини, яка буде засто-совуватися при рентгенографії (наприклад, до йодолиполу). Для цього протягом 2-3 днів дати пацієнту випити по одній столовій ложці йодиду калію на молоці 3 рази на день, або змастити шкіру пацієнта в радіусі 5-6 см розчином йодонату за допомогою ватної кульки, намотаної на пінцет. Про підвищену чутливість до препаратів йоду свідчить гіперемія і набряк слизових оболонок, кон'юнктивіт, нежить, бронхоспазм і шкірні висипи;
  2. оскільки більш якісна бронхографія буває при додаванні до йодолиполу
    порошкоподібного норсульфазолу,    пацієнту слід дати таблетки нор-
    сульфазолу (по 1 таблетці 3 рази на день) і перевірити чутливість орга-
    нізму до цього препарату. На норсульфазол можливе виникнення алер-
    гічного дерматиту (кропив'янки), який характеризується свербінням шкіри
    і появою на шкірі або на слизових оболонках рожевих або білих висипів
    різної форми і величини. У разі появи таких ознак бронхографія не
    проводиться, про що слід записати в історію хвороби;
  3. роз'яснити пацієнту мету дослідження і ознайомити його з правилами
    бронхографії;
  4. при сильному кашлі (за призначенням лікаря) дати протягом 2-3 днів
    протикашльові засоби (наприклад, лібексин по 0,1 г 3 рази на день):
  5. пацієнтам з хронічним гнійним захворюванням бронхів і легенів (за при-
    значенням лікаря) зробити протягом 2-3 днів інгаляції протеолітичних
    ферментів (наприклад, трипсину 2-3 рази на добу);

в призначений день:

  1. за 60 хвилин до дослідження дати пацієнту 0,1г люміналу;
  2. розчин лідокаїну, який буде застосовуватися для анестезії дихальних
    шляхів і голосових складок, підігріти на водяній'бані до температури
    37°-38°С;
  3. запропонувати пацієнту сісти   на стілець з спинкою;
  4. ретельно вимити двічі руки з милом під проточною водою, витерти чис-
    тим індивідуальним рушником, обробити 70* етиловим спиртом,   одягну-
    ти стерильні гумові рукавички.

IV. Основні етапи виконання навику:
1. Подати лікарю інгалятор, гумова груша якого заповнена теплим розчи-ном лідокаїну.

  1. Під час глибокого вдиху пацієнта на задню стінку глотки лікар розпилює
    анестетичну рідину. Між зрошеннями слід робити паузи на 1-1,5 хвилини.
  2. Далі лікар підносить інгалятор до однієї з ніздрів і одночасно з прове-
    денням глибокого вдиху пацієнта через ніс лікар розпилює анестетичну
    рідину в одну ніздрю, а іншу ніздрю тимчасом перекриває, притискуючи
    її до перегородки носа ватною кулькою.
  3. Подати лікарю на стерильному лотку стерильний носовий катетер для
    введення його в нижній носовий хід і далі в трахею на глибину 15-20 см.
  4. Запропонувати пацієнту на вдихові вимовити протяжно звук "Е-е-е"; в
    цей момент лікар вводить катетер через голосову щілину. Коли катетер
    пройде через голосову щілину, голос пацієнта стає сиплим.
  5. Подати лікарю стерильний 20 мл шприц, заповнений розчином йодоли-
    полу.
  6. Лікар вводить розчин йодолиполу в катетер.  В цей момент робиться
    декілька рентгенологічних знімків.
  7. Після закінчення процедури залишки йодолиполу видалити за допомо-
    гою електровідсмоктувача в посуд.

10.Порекомендувати пацієнту протягом 2-3 годин після бронхографії не
приймати їжу.